Азаров поскаржиться Європі на село, яке назвало вулицю на честь "Нахтіґалю"

Прем'єр-міністр України Микола Азаров вважає ганьбою для країни перейменування вулиці Миру на вулицю імені батальйону "Нахтіґаль" у Львівській області.

Про це повідомляє УНІАН .

Азаров зробив таку заяву під час зустрічі в Умані з врятованою від розстрілу євреїв у 1941 році в Черкаській області Ольгою Друзгальською (справжнє ім`я - Ніна Левенберг).

"Я ось буквально день тому читав, що в одному з районів Львівської області рада перейменувала вулицю Миру на вулицю есесівського батальйону "Нахтіґаль". - сказав прем'єр-міністр. - Мене це так вразило. Щоб у нашій країні таке було можливе, важко собі уявити".

(Варто відзначити, що "Нахтіґаль" і "Роланд" були підрозділами у складі Вермахту, але аж ніяк не СС. - ІП)

За словами Азарова, він поцікавився, хто голосував за таке рішення: "Виявляється, фракція "БЮТ-Батьківщина". Це що, нормально? Ми поставимо запитання взагалі Європі. Ось вони зараз дуже активно, скажімо, деяких представників підтримують. Вони підтримують таку політику партії "Батьківщина"? Це цинічно".

Прем'єр-міністр зазначив, що Нюрнберзький трибунал "визнав есесівські організації злочинними, і їхній злочин неможливо забути".

(І знову недостовірна інформація - на процесі у Нюрнберзі жодну організацію не було визнано злочинною , там ішлося про "групи осіб". Шкода, що голова уряду повторює штампи замість цікавитися історією - ІП).

Нагадаємо, що днями депутати Нежухівської сільської ради Стрийського району Львівської області за пропозицією депутата Стрийської райради від партії "ВО Свобода" Мар'яна Берездецького перейменували центральну вулицю села Райлів (входить до складу цієї сільради) з вулиці Миру на вулицю Воїнів батальйону "Нахтіґаль".

Берездецький зазначив, що "вулиця Миру - це пережиток радянських стереотипів". Після цього депутати, вважаючи назву вулиці непатріотичною, одноголосно проголосували за її зміну (у сільраді 20 депутатів: 12 - самовисуванці, 8 - від "Батьківщини").

Батальйон "Нахтіґаль" (німецькою "соловейко") разом із батальйоном "Роланд" було створено в лютому 1941 року як українські легіони в німецькому Вермахті для участі у війні з СРСР. За різними даними, до "Нахтіґалю" входило від 330 до 400 членів Організації українських націоналістів під командуванням Романа Шухевича.

Влітку 1941-го батальйон брав участь у військових діях проти Червоної армії на території Української РСР. За його підтримки було проголошено акт відновлення української державності 30 липня 1941 року у Львові.

Після проголошення незалежної України нацисти заарештували причетних до політичного акту Степана Бандеру і Ярослава Стецька, що спричинило заворушення в батальйоні. У серпні 1941-го обидва підрозділи було відкликано з фронту і розформовано.

У жовтні 1941 року з колишніх бійців легіонів було сформовано 201-ий батальйон охоронної поліції, спрямований до Білорусі, де з березня 1942 року він діяв проти місцевих партизанів. У грудні 1942-го загін, учасники якого відмовилися присягати Гітлеру, був ліквідований, більшість його бійців згодом перейшли в УПА.

Ольга Друзгальська (Ніна Левенберг) народилася в Тальному Черкаської області. У 1941 році, під час розстрілу євреїв у цьому селищі, їй вдалося врятуватися: її відкопали з могили двоє хлопчиків і врятували інші люди.

Друзгальська звернулася по допомогу до прем'єра Азарова з проханням про поліпшення її побутових умов.

Вулиця “Антикомунізм”: спільна боротьба євреїв та українців

У другій половині 1950-х років вихідці із Західної України Ярослав Стецько та Гавів Шибер активно сприяли утворенню світової антикомуністичної організації. Ярослав Стецько(президент Антибільшовицького Блоку Народів) очолював організаційний комітет Антикомуністичного континентального конгресу в Гватемалі, тоді як Гавів Шибер, вперше представляв ізраїльську антикомуністичну організацію – Антикомуністичний голос Єрусалиму – на такому заході.

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Шляхта обрає авантюризм

Не втручайся до чужих справ, але не дозволяй, щоб втручались у твої; Доброї ради слухай, але май власну думку. Не дозволяй собі зректися виконання задуманого ні через труднощі, ані через небезпеки. Не змушуй нікого визнавати свої погляди, як і не дозволяй, щоб до твоїх поглядів ставилися без належної поваги. Не хились як тростинка, а будь непорушним, як дуб; стократно краще бути зламаним та зігнутим, ніж гнутися щоразу в ту чи іншу сторону. Не будь зарозумілим щодо людей, нижчих станом за тебе, але й не колінкуй перед вищими. Не звертай уваги на людські вчинки, а за свої власні відповідай перед Богом та своїм сумлінням.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято