В центрі Донецька студенти перейменували проспект Ватутіна на "Героїв УПА"

Сьогодні в центрі Донецька студенти заклеїли на будівлі по проспекту Ватутіна вивіску зі справжньою назвою вулиці, перейменувавши її на вулицю "Героїв УПА".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Донецького міськуправління міліції.

У повідомленні наголошується, що сьогодні вранці до чергової частини Донецького міськуправління міліції надійшло повідомлення про те, що невідомі біля головного корпусу Донецького Національного університету малюють на стіні будівлі свастику.

На місце події виїхала слідчо-оперативна група. Факт хуліганських дій підтвердився.

Крім того, у міліції відзначили, що молоді люди - студенти донецьких вишів - не лише розмалювали стіну, а й заклеїли справжню назву проспекту Ватутіна, перейменувавши його на Героїв УПА.

Свастики щось не спостерігається. Фото: glavred.info

Порушників було затримано і доставлено до Київського райвідділу міліції.

Відносно одного з них, 21-річного студента, було складено адміністративні протоколи за ст. 152 КУпАП - "Порушення правил у сфері впорядкування населених пунктів" і ст. 173 - "Дрібне хуліганство".

Нагадаємо, що сьогодні в Україні відзначається 69-а річниця утворення Української Повстанської армії.

Командувач Першого Українського фронту Микола Ватутін загинув у 1944 році у випадковій вогневій сутичці з загоном УПА. Він похований у парку біля Верховної Ради України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.