ІКОМОСу розповіли про те, як забудовують історичний центр Києва

Відбулася неофіційна зустріч експерта міжнародної організації із захисту пам'яток культури ІКОМОС Тодора Крестєва з представниками громадських організацій Києва. Є шанси, що він донесе інформацію про справжній стан забудови в історичному центрі міста до ЮНЕСКО.Зустріч дасть значно більше результатів для міста, ніж десятки зустрічей з офіційними чиновниками.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Місія Крестєва в Україні полягає в оцінці стану Андріївської і Кирилівської церков. Проте він виявляє непідробний інтерес до стану охорони інших пам'яток історії.

"Як правило, зустрічі представників світових пам'ятко-охоронних організацій відбуваються на офіційному рівні, тобто з чиновниками, або з громадськістю під контролем чиновників. Саме тому правдива інформація про найгостріші больові точки до ЮНЕСКО не доходять", - наголосив О. Бригинець.

Учасники зустрічі дали коментарі щодо змін у містобудівному і пам'ятко-охоронному законодавстві, прийнятих за останній рік - а саме:

- в законі про містобудівну діяльність ліквідовані всі експертизи (включно з археологічною) та громадські обговорення проектів,

- значно спрощена система отримання дозволів,

- ігнорується особливо цінний статус земель в буферних зонах заповідників,

- останнє рішення Київради про заборону будівництва в історичній частині міста не виконується,

- будівельні роботи тривають, а Київрада продовжує виділяти землю в охоронній зоні без узгодження з Верховною Радою.

Крім того, повідомили, що у новий Генплан до 2025 року будуть внесені усі скандальні землевідводи в буферних зонах Софії Київської та Києво-Печерської Лаври, а також залишена можливість будівництва будівель будь-якої висотності при наявності історико-містобудівного обґрунтування. Також поінформували про плани забудови Андріївського узвозу.

Учасниками зустрічі були: екс-генеральний директор (1995-2010) Києво-Печерського історико-культурного заповідника С.Кролевець, представник ініціативи "Захисти старий Київ" І.Луценко, активісти Штабу оборони Києва - народний депутат України К. Куліков, депутат Київради О.Бригинець, координатор ГІ "Кияни проти руйнації Києва" І.Нікіфорова та інші.

Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС) - неурядова асоціація професіоналів метою діяльності якої є збереження і захист культурної спадщини по всьому світі.

ІКОМОС було засновано в 1965 у Варшаві як результат Венеційської хартії. Організація базує свою діяльність на принципах, закріплених у 1964 році Міждународною Хартією зі збереження і відродження пам'яток та історичних місць.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.