У Львові три дні вивчатимуть історію залізниць XIX сторіччя

3-5 листопада 2011 р. у Львові відбудеться Міжнародна конференція з залізничної історії "В очікуванні залізниці: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації".

Організаторами виступають Міжнародна асоціація дослідження історії залізниці та Центр міської історії Центрально-Східної Європи.

У конференції беруть участь 17 доповідачів з 9 країн - Австрії, Німеччини, Франції, Голландії, Білорусі, Росії, Угорщини, Румунії, України.

Програма конференції:

Коли у середині XIX століття залізниця почала привносити революційні зміни у транспортну систему, багато людей очікувало від неї позитивного впливу на суспільство і розквіту торгівлі, культурного і наукового обміну; зміцнення розуміння між людьми і зникнення заздрощів та ненависті. Такі та інші візії можна було зустріти у численних меморандумах, що агітували за побудову залізниць по цілій Європі.

Прикладом таких сподівань може слугувати стаття з львівського часопису початку п'ятдесятих років XIX століття. У ній підкреслюється значення залізниці у міському середовищі: "Відтоді Галичина буде прив'язана до Заходу залізними ланцюгами. Залізниця запровадить у застійні та інертні маси динамічний розвиток і буйне життя."

Які надії і прагнення принесла у ці реґіони світу побудова залізниць?

Чи домінували у побудові залізниці імперські чи колоніальні економічні чи політичні інтереси - а чи мала на ці проекти вплив місцева еліта реґіонального населення?

Як вплинула залізниця на соціальні та економічні обставини у місті та в селі?

Чи включення периферійних міст до ширшої транспортної системи поглибило розрив між містом і його сільським оточенням, а чи навпаки - зменшило?

І нарешті: як розвивалися залізниці і залізничний транспорт у XX столітті? Чи пожвавило впровадження залізниці індустріальний розвиток країни у цілому?

Розклад

Четвер, 3 листопада 2011

17:30 - 19:30

Вечірнє привітання

  • Анрі Жаколен, Президент Міжнародної асоціації дослідження історії залізниць

  • Гаральд Біндер, Президент фундації Центру міської історії

  • Вольф Дітріх Гайм, Посол Австрії в Україні

  • Жак Фор, Посол Франції в Україні

  • Василь Косів, заступник мера Львова

  • Відкриття конференції: Проф. Др. Ігор Жалоба і Проф. Др. Ральф Рот

Прийняття

П'ятниця 4 листопада 2011

Перше засідання, 9:00 - 11:00

А. На периферії світу і Європи

Модератор Ральф Рот (Франкфуртський університет ім. Гете, Німеччина)

  • Андреас Беєр (Університет м. Росток, Німеччина): Латинська Америка в очікуванні залізниці.

  • Емілі Коте Дюмулен (Університет Савоїй, Франція): Коли залізниця перевертає периферійний хребет європейського транзиту: випадок Савою (1850-1880)

  • Юзуф Шегу Тіджані (Лейденський університет, Нідерланди): В очікуванні залізниці: Як Баро-Канська залізниця поєднала північну Нігерію із центрами індустріалізації

Перерва: 11:00 - 11:30

Друге засідання: 11:30 - 13:00

В. Реґіони Східної Європи. Частина I - Україна

Модератор Ігор Жалоба (Національний авіаційний університет, Київ, Україна)

  • Ігор Сьомочкін (Укрзахідпроектреставрація, Львів, Україна): 1866 рік. Залізничне єднання Галичини з Буковиною

  • Ірина Агієнко (Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту, Україна): Початок формування залізничної мережі на українських землях: визначення хронологічних орієнтирів

  • Ігор Мельник (часопис "Галицька брама" Львів, Україна): Спроби включення залізниці Краків-Львів-Чернівці у трансконтинентальний шлях до Індії

Обід: 13:00 - 15:00

Третє засідання: 15:00 - 17:00

Модератор Анрі Жаколен (Міжнародна асоціація дослідження історії залізниць)

C. Реґіони Східної Європи. Частина II - інші реґіони.

  • Іосіф Марін Балоґ (Інститут історії ім. Георга Баріта, Клуж-Напока, Румунія): Між центром і периферією: роль залучення Трансильванії у залізничну мережу Габсбурзької монархії в середині XIX століття

  • Зоряна Мельник (Український католицький університет, Львів, Україна): Залізниці на пограниччях імперій: порівняння досвіду Російської й Австрійської імперій

  • Андрій Кіштимов (Інститут парламентаризму та підприємництва, Мінськ, Білорусь): Поліський проект - Литовська залізниця

  • Сергій Любічанковський (Оренбурзький державний педагогічний університет, Росія): Відновлення "Караванного шляху": Оренбург-Ташкентська залізниця і її вплив на розвиток Оренбурзького краю.

Вечірнє прийняття і спілкування: 20:00

Cубота, 5 листопада 2011

Перше засідання: 9:00 - 12:30

D. Поєднуючи сільські регіони

Модератор Ігор Жалоба (Національний авіаційний університет, Київ, Україна)

  • Ґабор Єґер (Університет м. Мішкольц, Угорщина): Зв'язок між вузькоколійними залізницями і піднесенням сільських регіонів Угорщини

  • Штефан Браукман (Гамбурзький університет, Німеччина): Встановлення зв'язків у сільській місцевості - Пруські Kleinbahnen (малі залізниці) і залізнична компанія Lenz&Co 1892 - 1945

  • Роман Кончаков (Тамбовський державний університет ім. Г.Р. Державіна, Росія): Побудова залізниці у Центральному чорнозем'ї: великі надії і перші розчарування

Обід 12:30 - 13:30

Друге засідання: 13:30 - 15:00

E. Львів: залізничний центр і станція

Модератор Гаральд Біндер (Центр міської історії)

  • Надя Век (Віденський університет, Австрія): Залізнична станція як сцена. Повідомлення про відкриття нового вокзалу у щоденній пресі Львова

  • Ігор Жук (Український католицький університет, Львів, Україна): Людвік Вєжбіцький - інженер, архітектор, дослідник, громадський діяч

  • Юрій Криворучко (Головний архітектор Львова, Україна): Реконструкція і реорганізація території, прилеглих до Залізничного вокзалу у Львові

Вечірня подія і вечеря

Запрошуємо дослідників до участи у конференції і просимо реєструватися за наступною адресою. Участь у конференції не передбачає реєстраційних внесків.

Ірина Мацевко, к.іст.н

Академічний координатор

Центру міської історії

Вул. Акад. Богомольця, 6

79005 Львів, Україна

Тел. +38 032 275 17 34

Факс + 38 032 275 13 09

Веб-сторінка: www.lvivcenter.org

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.