Львівський університет святкує 350-річчя

10 жовтня о 10.00 в Актовій залі Університету відбудеться урочисте відкриття Міжнародної конференції "Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього".

Про це повідомляє прес-служба Львівського національного університету імені Івана Франка.

Пленарне засідання охопить усі етапи історії Університету, найбільш значущі моменти його розвитку.

Відкриє конференцію ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Іван Вакарчук доповіддю про роль і місію Львівського університету в освітньому, науковому і культурному житті України та Європи й окреслить перспективи подальшого розвитку.

Про Йозифінський період Університету розповість доктор Алоїс Вольдан, професор славістики та директор Славістичного інституту Віденського Університету.

Завідувач кафедри філософії науки Варшавського університету,  професор Яцек Ядацький висвітлить найяскравішу сторінку в історії академічних шкіл - Львівсько-Варшавську школу філософії, інтелектуальні ідеї якої народжувалися саме у Львівському університеті.

Всеукраїнська Alma mater. Львівському університету - 350 років

Приємною несподіванкою стане присутність почесного гостя з Норвегії. Відомий скандинавський антрополог, професор соціології та соціальної роботи в університеті Ставанґера, запрошений професор Університету імені Т. Масарика в Брно (Чехія) і Лундського університету (Швеція) Ганс-Йорґен Валлін-Вейє з погляду Нордичної перспективи розповість про дієву участь Б. Бйорнсона у захисті українських студентів, які боролися за Український університет у Львові.

Про академічний статус Львівського університету у XVІІ-XVІІІ ст., зокрема про політичний та освітній контекст королівських привілеїв, головні етапи й особливості формування структури і навчального процесу в Університеті йтиметься у доповіді директора Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Кметя.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.