Львівський університет святкує 350-річчя

10 жовтня о 10.00 в Актовій залі Університету відбудеться урочисте відкриття Міжнародної конференції "Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього".

Про це повідомляє прес-служба Львівського національного університету імені Івана Франка.

Пленарне засідання охопить усі етапи історії Університету, найбільш значущі моменти його розвитку.

Відкриє конференцію ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Іван Вакарчук доповіддю про роль і місію Львівського університету в освітньому, науковому і культурному житті України та Європи й окреслить перспективи подальшого розвитку.

Про Йозифінський період Університету розповість доктор Алоїс Вольдан, професор славістики та директор Славістичного інституту Віденського Університету.

Завідувач кафедри філософії науки Варшавського університету,  професор Яцек Ядацький висвітлить найяскравішу сторінку в історії академічних шкіл - Львівсько-Варшавську школу філософії, інтелектуальні ідеї якої народжувалися саме у Львівському університеті.

Всеукраїнська Alma mater. Львівському університету - 350 років

Приємною несподіванкою стане присутність почесного гостя з Норвегії. Відомий скандинавський антрополог, професор соціології та соціальної роботи в університеті Ставанґера, запрошений професор Університету імені Т. Масарика в Брно (Чехія) і Лундського університету (Швеція) Ганс-Йорґен Валлін-Вейє з погляду Нордичної перспективи розповість про дієву участь Б. Бйорнсона у захисті українських студентів, які боролися за Український університет у Львові.

Про академічний статус Львівського університету у XVІІ-XVІІІ ст., зокрема про політичний та освітній контекст королівських привілеїв, головні етапи й особливості формування структури і навчального процесу в Університеті йтиметься у доповіді директора Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Кметя.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.