У Львові на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні висадили сосни

На Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні висадили дерева двох видів: сосну чорну повнорозмірну та сосну гірську, яка плететься по землі. До участі у висадці долучились родини загиблих Героїв, представники духовенства та громадськість.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Сьогодні ми висадили 8 великих та 8 маленьких сосен, зокрема сосну чорну повнорозмірну та сосну гірську, яка плететься і росте при землі. Бюджет в рамках проєкту був 600 тис. грн – це не тільки закупівля, а й посадка, кріплення.

Ці сосни 8 років росли у розсаднику під Києвом, а до того понад 15 років вирощувались у Нідерландах. Це дуже якісний розсадний матеріал. Вони пережили 4 посадки перед тим, як ми висаджуємо їх тут, тому вони мають досить компактну кореневу систему", - зазначила керівниця управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександра Сладкова.

 

За словами чиновниці, важливо, що дерева посадили саме зараз, оскільки сосни треба висаджувати тоді, коли вони є найменш активними. Якщо листові дерева легше пересаджувати восени та навесні, то хвойні – у грудні-січні, при мінусовій температурі повітря. Важливо й те, що їх викопали при плюсовій температурі, а садять зараз, коли вони є мінімально активні.

 

100-річні чорні сосни є прикрасою багатьох львівських парків, зокрема поруч меморіалу у парку "На Валах", а найбільше – у Личаківському. Арнольд Рерінг – великий міський садівничий – дуже любив цей вид.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.