У Львові презентували інтерактивний тур про втрачені пам’ятки

Це виставка, що демонструє величні споруди, які втрачені назавжди. Це перший схожий в Європі стартап у сфері інтерактивно-історичних реконструкцій з допомогою технологій доповненої реальності

Біля входу у Львівську Ратушу встановили стенди, на яких зображені зруйновані пам'ятки архітектури, відтворені за допомогою технологій доповненої реальності.

 

Охочі зможуть побачити, який вигляд мала львівська Ратуша у XVII ст., відому Краківську браму, усю велич Високого замку на піку своєї могутності, а також побачити як виглядала синагога Золота Роза у минулому столітті.

"Цього разу у нас виставка дещо незвична – про доповнену реальність, про ті пам'ятки Львова, які, на жаль, втрачені. Це Краківська брама, яка була на північний частині оборонних укріплень, це Високий замок, який був розібраний в 19 ст. Також Ратуша, попередниця теперішньої будівлі, яка теж в 19 ст. була розібрана, а на її місці збудували теперішню. Це синагога Золота Роза.

Нам як комунальному підприємству, яке займається, власне, популяризацією культурної спадщини, цікаво, щоб про цей проект дізналося якомога більше людей, щоб люди мали більше можливостей, більше ресурсів для вивчення культурної спадщини міста", – розповів керівник ЛКП "Бюро спадщини" управління охорони історичного середовища Павло Богайчик.

Як користуватися додатком та побачити як виглядали ці об'єкти на локаціях в місті, розповів автор ідеї, засновник стартапу Chameleon Age Ігор Ковалишин.

"Людина підходить до руїн пам'ятки, сканує QR-код, завантажує додаток, відкриває платформу доповненої реальності, вибирає "Львів", споруду, біля якої вона є, відкриває камеру – і з'являється споруда в реальному розмірі. Можна гуляти, робити фото, слухати довідкову інформацію. Ми займаємося спорудами, які ніколи не відбудують, як, до прикладу, Високий замок. А завдяки додатку можна побачити, прогулятися. Також це і престиж для міста, і історична складова, і освітня: ми хочемо, щоб школярі, студенти чи історики на цьому вчилися. Відтворення – історично достовірні, і архітектурно все правильно. Консультуємося з істориками, як все відновлювати і тоді робимо 3D-модель. А програма відтворює і колізей, і замок – все в реальному розмірі", – розповів Андрій Ковалишин.

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.