Колишній дослідник історії Львова працює на пропагандистський російський телеканал RT

Львівські інтелектуали впізнали в експертові на телеканалі російської пропаганди «Russian Today» колишнього колегу Таріка Амара, котрий досліджував воєнну та повоєнну історію міста.

Про це у своєму дописі зазначив молодий історик з Українського католицького університету Михайло Мартиненко, передає Збруч.

 

"Тарік Амар. Відомий у вузьких колах дослідник, особливо у тих, хто вивчає історію Львова в ХХ ст. Колись він був директором Центру міської історії. Працював у Колумбійському університеті в США. Писав статті та книжку про воєнний та повоєнний Львів, Голокост та пам'ять про нього. Можна сказати, був колегою по цеху (ключове слово – був). Як писав – питання інше", – розповів Михайло Мартиненко.

На телеканалі "Russian Today", за його словами, Тарік Амар як експерт широкого профілю – від ізраїльсько-палестинського конфлікту до британського флоту в Чорному морі – з'явився кілька місяців тому.

 

"І от саме зараз, коли до російсько-українського кордону підтягуються все нові і нові ешелони та колони російських військ, готових за першим сигналом рушити в наступ на територію України, цей "дослідник" виписує на RT про "злочини Києва" проти (майже дослівна цитата) "слабких повстанців на Донбасі". За що Амару, звісно, заготовлений окремий казанок в пеклі.

Мораль. Рано чи пізно кар'єра професійних "борців з етнонаціоналізмом" може скотитись саме туди. До рівня "експерта" в "RT", – зазначив молодий історик.

 

Тарік Сиріл Амар був з 2007 до 2010 року академічним директором Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові, заснованого 2004 року австрійським істориком Гаральдом Біндером.

24 серпня 2010 року Львівська міська рада відзначила його Золотим гербом, від якого він наприкінці 2018 року скандально відмовився, посилаючись на те, що Степана Бандеру вважає фашистом:

"У мене є нагорода від міста Львова, яку мені вручили після мого перебування там як голови Центру міської історії. Хочу, щоб усі знали, що я її повертаю. Мені не потрібні нагороди від міста, в якому возвеличують Степана Бандеру, фашиста".

Тоді ж, в серпні 2018 року, він переконував, що привітання "Слава Україні" є нацистським привітанням.

Восени 2015 року опублікував монографію "The Paradox of Ukrainian Lviv. A Borderland City between Stalinists, Nazis, and Nationalists" ("Парадокс українського Львова. Місто на пограниччі між сталінізмом, нацизмом та націоналізмом"), приклавшись до творення образу Львова як міста ксенофобів та антисемітів (критичну рецензію Олі Гнатюк на книжку можна прочитати в "Україні модерній").

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.