Молодь "Русского единства" запустила проект "гордості за спільну історію"

З ініціативи молодіжної громадської організації "Рух "Молоді" з листопада 2011 року стартує "кримський патріотичний проект "Цей день в історії Криму".

Про це повідомляє прес-служба "Молодих".

"Кримчанам доводиться жити в період, коли з волі окремих політиків минуле нашої Батьківщини не тільки переглядається з позиції нових історичних підходів, але й цілеспрямовано фальсифікується, - йдеться в повідомленні. - В цих умовах ми зобов'язані протистояти спробам тотального спотворення історичної правди, не допускати реабілітації військових злочинців, популяризувати інформацію про героїв кримської землі".

Проект "Молодих" "Цей день в історії Криму" спрямований на "виховання молоді в дусі кримського патріотизму і гордості за нашу спільну історію".

"Молоді" - фактично молодіжна структура кримського регіонального руху "Русское единство".

"Русское единство" вважає, що Кутузов звільняв Крим від фашистів (ВІДЕО)

"Русское единство" - кримський суспільно-політичний рух, лозунгом якого є "Наше майбутнє - в єдності з Росією". Лідер РЕ - уродженець Молдавської РСР, випускник Сімферопольського вищого військово-політичного училища, підприємець Сергій Аксьонов.

У травні 2011 року "Русское единство" було однією з організацій, які заявили про намір влаштувати у центрі Львова марш із червоними прапорами. Зрештою за участі "Свободи" та інших радикалів марш перетворився на бійки і стрілянину.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.