В окупованому Криму руйнується Свято-Володимирський собор

В окупованому Севастополі руйнується Свято-Володимирський кафедральний собор (Херсонес Свято-Володимирський). Там протікає дах і знищені фасади. Парафіяни бояться, що перебування у храмі є небезпечним.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Ще у 2018 році парафіяни зверталися до самопроголошеної влади півострова із проханням про реконструкцію собору, однак усе безрезультатно. Від моменту окупації Криму жодних ремонтних робіт у соборі не проводили, а за останні три роки стан собору став ще гіршим.

"Передусім йдеться про необхідність провести ремонт покрівлі – дах тече, як решето – і фасадні роботи. Але головне – усунути основну причину неприємностей, що руйнують будинок як зовні, так і зсередини: забезпечити нормальну роботу всіх інженерних систем", – розповів представник фонду "Моя історія" Олександр Галкін.


Свято-Володимирський кафедральний собор розташований на території Херсонесу Таврійського у Криму.

Його заклали у 1861 році в одному з місць ймовірного хрещення князя Володимира. На місці храму раніше під час розкопок знайшли залишки давніх церковних споруд.

Під час Другої світової війни собор було зруйновано. Роботи з його відновлення почались у кінці 1990-х років, хоча активний розвиток вони отримали тільки в 2000 році.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.