В окупованому Криму руйнується Свято-Володимирський собор

В окупованому Севастополі руйнується Свято-Володимирський кафедральний собор (Херсонес Свято-Володимирський). Там протікає дах і знищені фасади. Парафіяни бояться, що перебування у храмі є небезпечним.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Ще у 2018 році парафіяни зверталися до самопроголошеної влади півострова із проханням про реконструкцію собору, однак усе безрезультатно. Від моменту окупації Криму жодних ремонтних робіт у соборі не проводили, а за останні три роки стан собору став ще гіршим.

"Передусім йдеться про необхідність провести ремонт покрівлі – дах тече, як решето – і фасадні роботи. Але головне – усунути основну причину неприємностей, що руйнують будинок як зовні, так і зсередини: забезпечити нормальну роботу всіх інженерних систем", – розповів представник фонду "Моя історія" Олександр Галкін.


Свято-Володимирський кафедральний собор розташований на території Херсонесу Таврійського у Криму.

Його заклали у 1861 році в одному з місць ймовірного хрещення князя Володимира. На місці храму раніше під час розкопок знайшли залишки давніх церковних споруд.

Під час Другої світової війни собор було зруйновано. Роботи з його відновлення почались у кінці 1990-х років, хоча активний розвиток вони отримали тільки в 2000 році.

Куренівська трагедія. Дев’ятий вал шістдесят першого року. Спогади

Люди, які стояли на машинах, в паніці кидалися в воду, як щури, що залишають корабель, і, борсаючись, бігли до паркану. Серце пропустило удар – щось відбувається. Щось серйозне. Піднявши очі, Ріта побачила, як на горизонті, у самому кінці до болю знайомої вулиці, стрімко зростає щось сіре, величезне, як гора. Цементні стовпи вдалині обламувалися і летіли, ніби сірники; як котушки для ниток, перекидалися котушки з проводами висотою майже в людський зріст, і все це, гнане потугою хвилі, рухалося в їх сторону, торкаючись неба.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.