Спецпроект

Конкурс статті про Голодомор. Приз - 1000 доларів

З 14 листопада до 8 грудня 2011 року проводиться конкурс текстів "Приз Ґарета Джоунза". Організатори обіцяють широко трактувати заявлену тему конкурсу, котра згадує про двох західних журналістів - Ґарета Джоунза, який проїхався голодною Україною, описавши побачені жахіття, і Волтера Дюрaнті, який заперечував голод і хвалив Сталіна.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори конкурсу.

Приз становить 1000 доларів США, які можуть надаватись одному учаснику конкурсу або кільком, за рішенням журі конкурсу.

Конкурс передбачає відкриті змагання для написання аналітично-публіцистичної статті на тему: "Ґарет Джоунз - Волтер Дюранті - Голодомор". Тема умисно залишається доволі широкою.

Цитати з Ґарета Джоунза у промові Ланселота Лоутона 1939 року

Мета конкурсу: сприяти ознайомленню суспільства з подіями, пов язаними з Голодомором, підвищувати свідомість людей відносно історії України та важливих подій минулого.

Будь-який український журналіст матиме можливість прислати свою статтю українською мовою для участі в конкурсі. Хто такий "журналіст", трактуватиметься широко.

Надані для участі в конкурсі статті судитимуться за критеріями:

-- оригінальність,

-- переконливість,

-- стилістика, структурованість та ефективність доведення думок.

Радянська преса 1933 року: "Голодні бунти на Заході, нові ресторани в УРСР" (ФОТО)

Рекомендована довжина статті - 1500 слів, але довжина статті не буде єдиним критерієм оцінки.

Гроші на призовий фонд для цього конкурсу надані приватними особами.

Сайт, де можна познайомитись з умовами конкурсу знаходиться за адресою: http://sites.google.com/site/thegarethjonesprize/

Надсилати статті для участі в конкурсі можна на адресу електронної пошти: garethjonesprize@gmail.com.

Дедлайн подачі матеріалів: 21:00 8 грудня 2011 року.

"Історія Голоду". Читачі УП надсилають сімейні перекази про Голодомор

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.