Спецпроект

Конкурс статті про Голодомор. Приз - 1000 доларів

З 14 листопада до 8 грудня 2011 року проводиться конкурс текстів "Приз Ґарета Джоунза". Організатори обіцяють широко трактувати заявлену тему конкурсу, котра згадує про двох західних журналістів - Ґарета Джоунза, який проїхався голодною Україною, описавши побачені жахіття, і Волтера Дюрaнті, який заперечував голод і хвалив Сталіна.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори конкурсу.

Приз становить 1000 доларів США, які можуть надаватись одному учаснику конкурсу або кільком, за рішенням журі конкурсу.

Конкурс передбачає відкриті змагання для написання аналітично-публіцистичної статті на тему: "Ґарет Джоунз - Волтер Дюранті - Голодомор". Тема умисно залишається доволі широкою.

Цитати з Ґарета Джоунза у промові Ланселота Лоутона 1939 року

Мета конкурсу: сприяти ознайомленню суспільства з подіями, пов язаними з Голодомором, підвищувати свідомість людей відносно історії України та важливих подій минулого.

Будь-який український журналіст матиме можливість прислати свою статтю українською мовою для участі в конкурсі. Хто такий "журналіст", трактуватиметься широко.

Надані для участі в конкурсі статті судитимуться за критеріями:

-- оригінальність,

-- переконливість,

-- стилістика, структурованість та ефективність доведення думок.

Радянська преса 1933 року: "Голодні бунти на Заході, нові ресторани в УРСР" (ФОТО)

Рекомендована довжина статті - 1500 слів, але довжина статті не буде єдиним критерієм оцінки.

Гроші на призовий фонд для цього конкурсу надані приватними особами.

Сайт, де можна познайомитись з умовами конкурсу знаходиться за адресою: http://sites.google.com/site/thegarethjonesprize/

Надсилати статті для участі в конкурсі можна на адресу електронної пошти: garethjonesprize@gmail.com.

Дедлайн подачі матеріалів: 21:00 8 грудня 2011 року.

"Історія Голоду". Читачі УП надсилають сімейні перекази про Голодомор

Богдан Гаврилишин: "Я читав Януковичу, як школяреві, підкреслював"

"У 2005-му Ющенко не робив рішень, а знаєте, жонглював. А може краще з тим, а може з тим, а може навіть із Януковичем. І коли Юля стала прем'єр-міністром, почалася війна: якщо вона була за щось, він був категорично проти..."

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?