Спецпроект

Конкурс статті про Голодомор. Приз - 1000 доларів

З 14 листопада до 8 грудня 2011 року проводиться конкурс текстів "Приз Ґарета Джоунза". Організатори обіцяють широко трактувати заявлену тему конкурсу, котра згадує про двох західних журналістів - Ґарета Джоунза, який проїхався голодною Україною, описавши побачені жахіття, і Волтера Дюрaнті, який заперечував голод і хвалив Сталіна.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори конкурсу.

Приз становить 1000 доларів США, які можуть надаватись одному учаснику конкурсу або кільком, за рішенням журі конкурсу.

Конкурс передбачає відкриті змагання для написання аналітично-публіцистичної статті на тему: "Ґарет Джоунз - Волтер Дюранті - Голодомор". Тема умисно залишається доволі широкою.

Цитати з Ґарета Джоунза у промові Ланселота Лоутона 1939 року

Мета конкурсу: сприяти ознайомленню суспільства з подіями, пов язаними з Голодомором, підвищувати свідомість людей відносно історії України та важливих подій минулого.

Будь-який український журналіст матиме можливість прислати свою статтю українською мовою для участі в конкурсі. Хто такий "журналіст", трактуватиметься широко.

Надані для участі в конкурсі статті судитимуться за критеріями:

-- оригінальність,

-- переконливість,

-- стилістика, структурованість та ефективність доведення думок.

Радянська преса 1933 року: "Голодні бунти на Заході, нові ресторани в УРСР" (ФОТО)

Рекомендована довжина статті - 1500 слів, але довжина статті не буде єдиним критерієм оцінки.

Гроші на призовий фонд для цього конкурсу надані приватними особами.

Сайт, де можна познайомитись з умовами конкурсу знаходиться за адресою: http://sites.google.com/site/thegarethjonesprize/

Надсилати статті для участі в конкурсі можна на адресу електронної пошти: garethjonesprize@gmail.com.

Дедлайн подачі матеріалів: 21:00 8 грудня 2011 року.

"Історія Голоду". Читачі УП надсилають сімейні перекази про Голодомор

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.