Спецпроект

Нацрада з питань ТБ просить пам'ятати про жалобу до Дня пам'яті жертв Голодоморів

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення нагадала мовникам про День пам'яті жертв Голодоморів і політичних репресій, який цього року відзначається 26 листопада.

Про це повідомляє "Телекритика".

Регулятор надіслав звернення до керівників телерадіоорганізацій, у якому наголошується на необхідності внесення 26 листопада відповідних змін до телерадіопрограм.

При плануванні програм на цей день Нацрада рекомендує керуватися Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам'яті, затвердженими Національною радою у 2008 році.

Згідно із цими правилами, у дні пам'яті мовники зобов'язані утримуватися від трансляції:

- комедійних фільмів, розважальних та музично-розважальних програм, вікторин,

- програм на замовлення, музичних творів мажорного звучання,

- рекламних роликів та анонсів з елементами шоу, розваг та еротики;

- а також забезпечувати присутність в ефірі відбивок, джинглів і заставок мінорного характеру чи без звукового супроводу; напередодні та впродовж дня інформувати населення про відповідний день пам'яті.

Цього року на необхідності внесення 26 листопада змін до програмних сіток мовлення наголосив і дорадчий орган при Національній раді - Громадська рада, яка звернулася до регулятора з проханням простежити за дотриманням мовниками правил.

Нагадаємо, що у 2010 році для більшості українських телеканалів День пам'яті жертв голодоморів не став трауром - приміром, Перший національний не розмістив навіть символічну траурну стрічку на своєму логотипі.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.