КМДА не виділяє кошти на встановлення меморіальних дошок

Київська влада не знаходить грошей для встановлення 21 меморіальної дошки, про які було оголошено кілька місяців тому.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, кошти на це не закладені поточним бюджетом, а також не передбачаються при підготовці бюджету Києва на 2012 рік.

Зараз в черзі за бюджетними ресурсами стоять дошки, присвячені таким корифеям як Т. Шевченко, М. Булгаков, М. Старицький, І. Козловський, В. Івасюк, П. Загребельний та іншим.

Для встановлення цих дощок має бути виділено півмільйона гривень, виходячи з того, що вартість однієї дошки сягає від 15 до 30 тис. грн. Хоча за попередні роки комісія КМДА з питань найменувань та пам’ятних знаків напрацювала чимало рішень щодо встановлення згаданих дощок, за 4 роки жодна пам’ятна дошка коштом міста встановлена не була.

"Київська влада оперативно реагує лише на вказівки згори, як це було у випадку миттєвої заміни табличок з написом вул. І. Мазепи на вул. Лаврську, - зазначив Бригинець. - Але, як бачимо зовсім інша ситуація з тими діячами культури та історії, яких вшановують без відповідного указу Президента чи без підтримки близької до влади організації".

Депутат повідомив, що підставою для встановлення меморіальної дошки є рішення комісії КМДА з питань найменувань та пам’ятних знаків та розпорядження голови КМДА.

Нагадаємо, 27 вересня 2011 року було видане розпорядження КМДА щодо встановлення 21 меморіальної дошки та плити з пояснювальним текстом в м. Києві за рахунок столиці.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.