КМДА не виділяє кошти на встановлення меморіальних дошок

Київська влада не знаходить грошей для встановлення 21 меморіальної дошки, про які було оголошено кілька місяців тому.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, кошти на це не закладені поточним бюджетом, а також не передбачаються при підготовці бюджету Києва на 2012 рік.

Зараз в черзі за бюджетними ресурсами стоять дошки, присвячені таким корифеям як Т. Шевченко, М. Булгаков, М. Старицький, І. Козловський, В. Івасюк, П. Загребельний та іншим.

Для встановлення цих дощок має бути виділено півмільйона гривень, виходячи з того, що вартість однієї дошки сягає від 15 до 30 тис. грн. Хоча за попередні роки комісія КМДА з питань найменувань та пам’ятних знаків напрацювала чимало рішень щодо встановлення згаданих дощок, за 4 роки жодна пам’ятна дошка коштом міста встановлена не була.

"Київська влада оперативно реагує лише на вказівки згори, як це було у випадку миттєвої заміни табличок з написом вул. І. Мазепи на вул. Лаврську, - зазначив Бригинець. - Але, як бачимо зовсім інша ситуація з тими діячами культури та історії, яких вшановують без відповідного указу Президента чи без підтримки близької до влади організації".

Депутат повідомив, що підставою для встановлення меморіальної дошки є рішення комісії КМДА з питань найменувань та пам’ятних знаків та розпорядження голови КМДА.

Нагадаємо, 27 вересня 2011 року було видане розпорядження КМДА щодо встановлення 21 меморіальної дошки та плити з пояснювальним текстом в м. Києві за рахунок столиці.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.