Спецпроект

Ющенко: "Влада байдужа до Голодомору, але є зрушення"

Президент України (2005-2010) Віктор Ющенко вважає, що нинішня влада країни байдуже ставиться до пам'яті про Голодомор 1932-1933 років.

Про це він сказав в інтерв'ю газеті "Україна молода".

"Думаю, що байдуже. Влада по-іншому розуміє міру важливості пам'яті про цей злочин... Так думає, скажімо, пан Табачник", - зазначив Ющенко.

Разом із тим він назвав позитивним намір влади ушанувати пам'ять жертв Голодомору 26 листопада.

Ющенко повідомив, що раніше в нього була розмова із президентом Віктором Януковичем про Голодомор, і підкреслив, що в нинішньої влади є прогрес у розумінні трагічних сторінок історії країни.

Екс-Президент також зазначив, що він обговорював з Януковичем стан масових поховань жертв політичних репресій у Биківні під Києвом, і результатом цієї розмови, з його слів, стало доручення Президента про створення там музею, будівництва дороги й підведення електрики.

26 листопада на території музею пройдуть жалобні заходи до Дня пам'яті жертв Голодомору за участю керівництва країни та громадськості.

У квітні 2010 року Янукович виступив проти визначення Голодомору 1932-33 років геноцидом.

Табачник пізніше заявив, що не вважає Голодомор геноцидом українського народу.

У 2006 році Верховна Рада за активної підтримки віце-прем'єра з гуманітарних питань Дмитра Табачника визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.