Книга автора "Історичної Правди" стала бестселером

Тижневик "Коментарі" назвав книгу історика Володимира В’ятровича "Історія з грифом "Секретно"" серед бестселерів листопада, а в мережі книгарень "Є" книга — у трійці перших за продажами.

У статті "Бестселери листопада" "Коментарі" пишуть про книгу історика, директора Архіву СБУ у 2008-2010 роках Володимира В’ятровича "Історія з грифом "Секретно"":

"Окремі матеріали про таємниці архівів радянських карально-репресивних органів саме в книжковому форматі набувають цілісності і моторошної переконливості. За визначенням автора збірки Володимира В’ятровича, архів — це "серцевина функціонування тоталітарного механізму".

Мережа книгарень "Є" серед топ-20 продажів розмістила книгу на 3-му місці. Нагадаємо, що нещодавно саме в книгарні "Є" відбулася презентація книги з участю і її героїв — повстання та одного з керівників Норильського повстання в ГУЛАГу Степана Семенюка, дисидентів Євгена Сверстюка та Василя Овсієнка.

Владислав Кириченко, засновник Мистецької агенції "Наш формат", розповів: "Ця книга — перша у спільному проекті "Нашого формату" та Центру досліджень визвольного руху — "Наш формат історії". Ми вже друкуємо другий наклад, і я сподіваюся, що й наступні проекти будуть так само цікавими читачам".

В’ятрович зазначав, що ця книга — своєрідна відповідь владі на спроби закрити доступ до архівів і тиск на істориків: "Сюжет книги побудований на протистоянні СРСР та українського народу. Проте це не історія війни системи і руху, а історії людей по обидва боки цієї майже столітньої боротьби".

"Історична Правда" вітає нашого постійного автора з читацьким визнанням.

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.