В’ятрович презентував книгу засекречених історій з архівів КГБ (ФОТО)

Володимир В’ятрович, який у 2008—2010 роках провів масове розсекречення архівів КГБ, презентував у Києві свою нову книгу "Історія з грифом "Секретно". Таємниці українського минулого з архівів КГБ".

 

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Про видання розповідали його герої, а раніше — фігуранти засекречених справ — керівник Норильського повстання в ГУЛАГу Степан Семенюк, відомі дисиденти та політв’язні Євген Сверстюк та Василь Овсієнко.

Володимир В’ятрович розповів: "Сюжети, розказані в цій книзі, були історією з грифом "Секретно", якої не мав знати ніхто. Це вирвані сторінки з нашої історії, уроки, які мали залишитися невивченими. Але сьогодні не 1930-ті, не 1950-ті і навіть не 1970-ті, коли такі методи були ефективними".

Володимир В'ятрович

Автор зазначив, що ця книга — це відповідь владі на спроби закрити доступ до архівів і тиск на істориків (минулого року колегу В’ятровича Руслана Забілого СБУ допитувала 14,5 годин з приводу його досліджень і конфіскувала комп’ютер із науковими працями та копіями архівних історичних документів).

"Ми здобували волю зі зброєю, потім — у таборах. У Росії більше видано історії про табори, ніж в Україні. Хоча в таборах, де мені довелося перебувати, більшість в’язнів були українці. Частину цієї історії намагаються відібрати. І в тому заслуга автора книги, що він наближає нам цю історію", — зазначає Степан Семенюк.

"Що вдалося В’ятровичу? - запитав Олександр Сугоняко, президент Української асоціації банків. - В нас є багато патріотів, які люблять правду якимись кусочками. А для того, щоб правда була зброєю, треба її не боятися, треба описувати її такою, як вона є. І це вдалося автору".

Сюжет книги побудований на протистоянні СРСР та українського руху опору. Проте це не історія війни системи з рухом, а історії людей по обидва боки цієї майже столітньої боротьби.

Книга "Історія з грифом "Секретно" є спільним виданням Центру досліджень визвольного руху та Мистецької агенції "Наш Формат" у серії "Наш формат історії".

 

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.