Під Києвом знайшли і поховають Тимофія Шамрила і ще 124 червоноармійців

В селі Гатне Києво-Святошинського району відбудеться урочисте поховання останків 125 бійців і командирів Червоної армії, які загинули при обороні Києва в 1941 році.

Про це "Історичній Правді" повідомили у пошуковому об'єднані "Дніпро-Україна".

Останки були знайдені пошуковцями археологічного пошуково-патріотичного об'єднання "Дніпро-України" влітку-восени поточного року. Двадцять імен вдалося відновити. Один з них - Тимофій Власович Шамрила, на честь якого в Києві названо вулицю (на Сирці - ІП).

До сьогоднішнього дня доля Шамрила залишалася таємницею: про нього практично нічого не відомо, крім того, що Тимофій Власович був секретарем Київського міськкому КП(б)У, депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання і входив до складу Штабу оборони Києва в 1941 р.

Тепер таємниця його загибелі розкрита, хоча всі обставини ще належить з'ясувати.

З України, Росії, Північної Осетії на поховання приїхали понад 40 родичів червоноармійців, розміщенням яких займається Києво-Святошинська районна адміністрація.

Час і місце: субота, 5 листопада, о 10-00 в сквері біля Свято-Покровського храму в Гатному.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.