Під Києвом знайшли і поховають Тимофія Шамрила і ще 124 червоноармійців

В селі Гатне Києво-Святошинського району відбудеться урочисте поховання останків 125 бійців і командирів Червоної армії, які загинули при обороні Києва в 1941 році.

Про це "Історичній Правді" повідомили у пошуковому об'єднані "Дніпро-Україна".

Останки були знайдені пошуковцями археологічного пошуково-патріотичного об'єднання "Дніпро-України" влітку-восени поточного року. Двадцять імен вдалося відновити. Один з них - Тимофій Власович Шамрила, на честь якого в Києві названо вулицю (на Сирці - ІП).

До сьогоднішнього дня доля Шамрила залишалася таємницею: про нього практично нічого не відомо, крім того, що Тимофій Власович був секретарем Київського міськкому КП(б)У, депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання і входив до складу Штабу оборони Києва в 1941 р.

Тепер таємниця його загибелі розкрита, хоча всі обставини ще належить з'ясувати.

З України, Росії, Північної Осетії на поховання приїхали понад 40 родичів червоноармійців, розміщенням яких займається Києво-Святошинська районна адміністрація.

Час і місце: субота, 5 листопада, о 10-00 в сквері біля Свято-Покровського храму в Гатному.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".