Усі розділи
Допомогти проекту

Видано книгу про долі кримських татар на Мелітопольщині

У Кримськотатарському музеї мистецтв 23 листопада відбулося презентація книги "З тугою за Батьківщиною ... Долі кримських татар на Мелітопольщині", над якою працювали історик, прес-секретар регіонального меджлісу Мелітополя Міневер Ідрісова та історик Гульнара Бекірова.

5 грудня 2011

Про це повідомляє агенція "Кримські новини".

Як зазначила Гульнара Бекірова, книга складається з трьох розділів. Відкриває її вступний нарис про громаду кримських татар в Мелітополі.

Друга частина книги - це історія кримськотатарських сімей Мелітополя. У ній зібрані понад 50 біографічних нарисів про представників кримськотатарської діаспори. Третій розділ книги містить статті з мелітопольських видань про кримських татар, їхні долі.

Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації татар розформовано"

За словами Міневер Ідрісової, метою цієї книги є збереження пам'яті про історію кримськотатарського народу для нащадків.

За словами першого проректора Кримського інженерно-педагогічного університету Ескендера Люманова, два кримських татарина є почесними громадянами Мелітополя. Це Міневер Ідрісова, автор-укладач книги, і Амет-Хан Султан, знаменитий льотчик-випробувач, двічі Герой Радянського Союзу.

Теми
Дивіться також
Окупанти руйнують Ханський палац у Бахчисараї
Кандидатуру Мустафи Джемілєва висунули на здобуття Нобелівської премії миру
АНОНС: онлайн-подія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?"
Мустафу Джемілєва пропонують висунути на Нобелівську премію миру
Як 200 років російської пропаганди вбили багатовікову спільну історію українців та кримських татар
Тексти

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".
22 січня 2026 — Оля Гнатюк, Мирослав Чех

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.
19 січня 2026 — Крістофер Кларк

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.
16 січня 2026 — Олександр Скрипник

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.
5 січня 2026 — Олександр Скрипник
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
23 січня, 10:02

10 років Музею Майдану: від громадської ініціативи до національної інституції пам’яті

22 січня, 17:36

У Харкові встановили меморіальну дошку полковнику Армії УНР Петру Болбочану

22 січня, 15:12

У Києві відкриють культурний простір у будинку, де зустрічалися шістдесятники

22 січня, 15:04

У Полтаві відкрили барельєф на честь першого міністра освіти УНР Івана Стешенка

Всі новини