У Києві презентують альбом про книжкову графіку 1918-21 років

Видавництво "Дух і Літера" запрошує на презентацію альбому-каталогу Гілеля Казовського "Книжкова графіка митців Культур-Ліґи", яка відбудеться 18 січня о 18:00 у книгарні "Є" на вул. Лисенка, 3 (ст. м. "Золоті ворота").

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Учасники:

    Леонід Фінберг, головний редактор видавництва "Дух і Літера"
    Павло (Пінхас) Фішель, художник книги
    Дмитро Горбачов, мистетствознавець

Художній альбом "Книжкова графіка художників Культур-Ліґи" представляє ще один аспект творчого феномену київського аванґарду. 

Альбом – свого роду продовження книги "Культур-Ліґа: художній авангард 1910–1920-х років". Якщо перша книга представляла творчість митців Культур-Ліґи в цілому, то друга звертає увагу на один із найяскравіших, але мало досліджених жанрів – книжкову графіку.

Афіша презентації

У модерністській культурі, відданість якій було задекларовано в ідеології Культур-Ліґи, ілюстрована книга була однією з найважливіших царин синтезу мистецтв і художніх експериментів. Водночас, єврейська ілюстрована книга неминуче ввібрала в себе весь комплекс властивих тільки єврейській літературі й мистецтву естетичних пошуків та ідеологічних протиріч.

Це все в усій повноті відобразилося у книжковій графіці художників, пов’язаних з Культр-Ліґою. Тому, створені ними в цей період ілюстровані книжки, є не лише важливим етапом їхньої творчої біографії, а й, либонь, одним із найбільш яскравих і переконливих свідчень пошуків національної культури і досягнень єврейського художнього авангарду першої чверті ХХ століття.

До альбому увійшли репродукції робіт Н. Альтмана, М. Епштейна, Г. Інгера, Е. Лисицького, І.-Б. Рибака, О. Тишлера, Й. Чайкова, М. Шагала, Н. Шифріна, С. Шор.

Представлено понад 70 книжок, оформлених митцями Культур-Ліґи. Багато обкладинок та ілюстрацій публікуються вперше.

Книга починається з ґрунтовної статті ізраїльського мистецтвознавця Гілеля Казовського – автора більшості текстів про Культур-Ліґу. В статті розглянутий феномен Культур-Ліґи в контексті художніх процесів початку минулого століття.

Діяльність Художньої секції Культур-Ліґи, яка існувала в Києві у 1918–1921 роках, стала яскравим явищем у розвитку єврейського мистецтва в Україні.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.