У Києві презентують альбом про книжкову графіку 1918-21 років

Видавництво "Дух і Літера" запрошує на презентацію альбому-каталогу Гілеля Казовського "Книжкова графіка митців Культур-Ліґи", яка відбудеться 18 січня о 18:00 у книгарні "Є" на вул. Лисенка, 3 (ст. м. "Золоті ворота").

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Учасники:

    Леонід Фінберг, головний редактор видавництва "Дух і Літера"
    Павло (Пінхас) Фішель, художник книги
    Дмитро Горбачов, мистетствознавець

Художній альбом "Книжкова графіка художників Культур-Ліґи" представляє ще один аспект творчого феномену київського аванґарду. 

Альбом – свого роду продовження книги "Культур-Ліґа: художній авангард 1910–1920-х років". Якщо перша книга представляла творчість митців Культур-Ліґи в цілому, то друга звертає увагу на один із найяскравіших, але мало досліджених жанрів – книжкову графіку.

Афіша презентації

У модерністській культурі, відданість якій було задекларовано в ідеології Культур-Ліґи, ілюстрована книга була однією з найважливіших царин синтезу мистецтв і художніх експериментів. Водночас, єврейська ілюстрована книга неминуче ввібрала в себе весь комплекс властивих тільки єврейській літературі й мистецтву естетичних пошуків та ідеологічних протиріч.

Це все в усій повноті відобразилося у книжковій графіці художників, пов’язаних з Культр-Ліґою. Тому, створені ними в цей період ілюстровані книжки, є не лише важливим етапом їхньої творчої біографії, а й, либонь, одним із найбільш яскравих і переконливих свідчень пошуків національної культури і досягнень єврейського художнього авангарду першої чверті ХХ століття.

До альбому увійшли репродукції робіт Н. Альтмана, М. Епштейна, Г. Інгера, Е. Лисицького, І.-Б. Рибака, О. Тишлера, Й. Чайкова, М. Шагала, Н. Шифріна, С. Шор.

Представлено понад 70 книжок, оформлених митцями Культур-Ліґи. Багато обкладинок та ілюстрацій публікуються вперше.

Книга починається з ґрунтовної статті ізраїльського мистецтвознавця Гілеля Казовського – автора більшості текстів про Культур-Ліґу. В статті розглянутий феномен Культур-Ліґи в контексті художніх процесів початку минулого століття.

Діяльність Художньої секції Культур-Ліґи, яка існувала в Києві у 1918–1921 роках, стала яскравим явищем у розвитку єврейського мистецтва в Україні.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.