Київрада заборонила розміщувати рекламу біля історичних пам'яток

У Києві заборонили розміщення зовнішньої реклами на території архітектурно-історичних заповідників.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на затверджену сьогодні Київською міськрадою концепцію розвитку зовнішньої реклами на території столиці.

Заступник голови Київської міськдержадміністрації Олександр Пузанов пояснив, що концепція формує єдину міську політику в сфері зовнішньої реклами, впроваджує новий принцип зонування території міста та класифікацію типових рекламних засобів.

Відповідно до концепції, у місті вводяться п'ять форматних зон iз розміщення реклами. У нульовий зоні заборонено встановлення будь-якої зовнішньої реклами.

До цієї зони належать території буферних зон архітектурно-історичних заповідників: Софії Київської та Києво-Печерської Лаври, а також території, прилеглі до видатних пам'яток історії та архітектури.

Зокрема, зовнішню рекламу буде заборонено розміщувати на: Андріївському узвозі, біля Михайлівського та Володимирського соборів, Андріївської та Кирилівської церков, Маріїнського палацу, Золотих воріт.

Крім того, рекламні засоби заборонено розміщувати біля будівель органів державної влади та місцевого самоврядування.

Інші чотири зони діляться за розміром формату рекламоносіїв.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.