Українці у Празі знайшли скарб на 250 тисяч євро (ФОТО)

Троє українців, що працювали на будівництві в Празі, отримають нагороду по 200 тисяч крон (біля 8 тисяч євро) кожен за те, що знайшли та передали державі скарб срібних коштовностей загальною вартістю біля 6,3 млн крон.

Про це повідомляє "Вісткар" із посиланням на novinky.cz.

В листопаді 2008 року троє українців знайшли скарб, який складався зі срібних монет, посуду та інших предметів вагою майже у півтони. Вони працювали на реконструкції будинку по вулиці Душковій у районі Прага 5.

Знайдений українцями скарб

Ніхто з потенційних власників не звернувся по знайдені дорогоцінності, тому скарб перейшов у власність міста. І ось, у вівторок міська рада Праги затвердила виплату винагороди українцям, які знайшли срібний скарб у схованці між поверхами будинку.

Знайдені срібні предмети було передано на зберігання та для вивчення до Музею Праги. Фахівці музею у серпні 2011 року визначилися з вартістю всього, що було знайдено. Ціна коштовностей склала близько 6,28 млн чеських крон (252 тисячі євро).

Схованка, де лежав скарб. Фото: denik.cz

“Відповідно до висновків відповідного комітету, місто не було зобов’язане виплачувати згадану винагороду, - зазначив мер Праги Богуслав Свобода. - Але не можна не визнати, що саме завдяки чесному рішенню тих, хто знайшов скарб, передати його владі міста, Прага отримала у власність предмети, що мають значну вартість та високу художню цінність”.

“Я вважаю що це буде чесно й одночасно мотивуватиме інших, хто може в майбутньому знайти подібний скарб”, - додав мер.

Наша Кунгута Галицька - середньовічна королева Чехії

Серед предметів скарбу, вага якого склала 493 кг - монети, посуд, кубки та свічники, браслети, флакони для парфумів, тощо. Всі вони належать до періоду початку 20 століття.

На думку фахівців, срібні речі були виготовлені у майстерні відомого ювеліра Йозефа Вокурки.

 Срібні браслети зі скарбу

Історики вважають, що скарб було заховано під час Другої світової війни, або одразу після неї, можливо у 1948 році, коли до влади в країні прийшли комуністи.

Про інші цікаві знахідки читайте на ІП за тегом "скарби".

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.