Українці у Празі знайшли скарб на 250 тисяч євро (ФОТО)

Троє українців, що працювали на будівництві в Празі, отримають нагороду по 200 тисяч крон (біля 8 тисяч євро) кожен за те, що знайшли та передали державі скарб срібних коштовностей загальною вартістю біля 6,3 млн крон.

Про це повідомляє "Вісткар" із посиланням на novinky.cz.

В листопаді 2008 року троє українців знайшли скарб, який складався зі срібних монет, посуду та інших предметів вагою майже у півтони. Вони працювали на реконструкції будинку по вулиці Душковій у районі Прага 5.

Знайдений українцями скарб

Ніхто з потенційних власників не звернувся по знайдені дорогоцінності, тому скарб перейшов у власність міста. І ось, у вівторок міська рада Праги затвердила виплату винагороди українцям, які знайшли срібний скарб у схованці між поверхами будинку.

Знайдені срібні предмети було передано на зберігання та для вивчення до Музею Праги. Фахівці музею у серпні 2011 року визначилися з вартістю всього, що було знайдено. Ціна коштовностей склала близько 6,28 млн чеських крон (252 тисячі євро).

Схованка, де лежав скарб. Фото: denik.cz

“Відповідно до висновків відповідного комітету, місто не було зобов’язане виплачувати згадану винагороду, - зазначив мер Праги Богуслав Свобода. - Але не можна не визнати, що саме завдяки чесному рішенню тих, хто знайшов скарб, передати його владі міста, Прага отримала у власність предмети, що мають значну вартість та високу художню цінність”.

“Я вважаю що це буде чесно й одночасно мотивуватиме інших, хто може в майбутньому знайти подібний скарб”, - додав мер.

Наша Кунгута Галицька - середньовічна королева Чехії

Серед предметів скарбу, вага якого склала 493 кг - монети, посуд, кубки та свічники, браслети, флакони для парфумів, тощо. Всі вони належать до періоду початку 20 століття.

На думку фахівців, срібні речі були виготовлені у майстерні відомого ювеліра Йозефа Вокурки.

 Срібні браслети зі скарбу

Історики вважають, що скарб було заховано під час Другої світової війни, або одразу після неї, можливо у 1948 році, коли до влади в країні прийшли комуністи.

Про інші цікаві знахідки читайте на ІП за тегом "скарби".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.