«Скіфське золото»: суд в Амстердамі оголосить рішення до кінця серпня

Апеляційний суд Амстердама у найближчі місяці, до кінця серпня цього року оголосить рішення у справі про експонати виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», відомих як «скіфське золото», які перед окупацією Криму Росією демонструвалися в музеї Нідерландів.

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін, який виступав у суді від української сторони, передає Радіо Свобода.

 

"Під час своїх виступів члени української делегації наголошували на тому, що йдеться не лише про історичні артефакти, це про світовий порядок і систему міжнародного права.

Ми побачили чергові спроби Росії руйнувати міжнародне право гібридними методами, у хід йшла відверта брехня (про без 5-хвилинне міжнародне визнання "республіки Крим"), посилання на неіснуючі закони, на кшталт радянських, "сльози кримських дітей, які хочуть скоріше побачити золото у себе вдома" і тд. Була навіть окрема подяка "царю батюшці" за заснування музеїв у Криму", – написав Єнін

За його словами, "фантомні керівники" так званих кримських музеїв "не можуть відповісти на елементарне питання – вони представляють Україну (власника цінностей) чи державу-окупанта?".

"Але злодій, що викрав річ не стає її власником! Ми закликали нідерландське правосуддя не допустити порушення Конвенції ЮНЕСКО 1970 року шляхом передачі культурної спадщини України державі-агресору!

Час довести, що норми мають значення, правила мають значення, територіальна цілісність теж має значення! Безумовно, навіть позитивне рішення апеляційної інстанції Амстердаму – це ще не фінальна крапка! РФ буде максимально затягувати процес, як і в десятках інших міжнародних судах та арбітражах", – заявив Єнін.

При цьому він висловив сподівання, що Росії "це сильно не допоможе". "Рано чи пізно злодію доведеться платити по рахунках", – написав заступник міністра закордонних справ України.


Нагадуємо, що 22 квітня Апеляційний суд Амстердама продовжив слухання у справі про експонати виставки "Крим – золотий острів у Чорному морі", відомих як "скіфське золото", які перед окупацією Росією Криму демонструвалися у Нідерландах в музеї Алларда Пірсона.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.