«Скіфське золото»: суд в Амстердамі оголосить рішення до кінця серпня

Апеляційний суд Амстердама у найближчі місяці, до кінця серпня цього року оголосить рішення у справі про експонати виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», відомих як «скіфське золото», які перед окупацією Криму Росією демонструвалися в музеї Нідерландів.

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін, який виступав у суді від української сторони, передає Радіо Свобода.

 

"Під час своїх виступів члени української делегації наголошували на тому, що йдеться не лише про історичні артефакти, це про світовий порядок і систему міжнародного права.

Ми побачили чергові спроби Росії руйнувати міжнародне право гібридними методами, у хід йшла відверта брехня (про без 5-хвилинне міжнародне визнання "республіки Крим"), посилання на неіснуючі закони, на кшталт радянських, "сльози кримських дітей, які хочуть скоріше побачити золото у себе вдома" і тд. Була навіть окрема подяка "царю батюшці" за заснування музеїв у Криму", – написав Єнін

За його словами, "фантомні керівники" так званих кримських музеїв "не можуть відповісти на елементарне питання – вони представляють Україну (власника цінностей) чи державу-окупанта?".

"Але злодій, що викрав річ не стає її власником! Ми закликали нідерландське правосуддя не допустити порушення Конвенції ЮНЕСКО 1970 року шляхом передачі культурної спадщини України державі-агресору!

Час довести, що норми мають значення, правила мають значення, територіальна цілісність теж має значення! Безумовно, навіть позитивне рішення апеляційної інстанції Амстердаму – це ще не фінальна крапка! РФ буде максимально затягувати процес, як і в десятках інших міжнародних судах та арбітражах", – заявив Єнін.

При цьому він висловив сподівання, що Росії "це сильно не допоможе". "Рано чи пізно злодію доведеться платити по рахунках", – написав заступник міністра закордонних справ України.


Нагадуємо, що 22 квітня Апеляційний суд Амстердама продовжив слухання у справі про експонати виставки "Крим – золотий острів у Чорному морі", відомих як "скіфське золото", які перед окупацією Росією Криму демонструвалися у Нідерландах в музеї Алларда Пірсона.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського