«Скіфське золото»: суд в Амстердамі оголосить рішення до кінця серпня

Апеляційний суд Амстердама у найближчі місяці, до кінця серпня цього року оголосить рішення у справі про експонати виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», відомих як «скіфське золото», які перед окупацією Криму Росією демонструвалися в музеї Нідерландів.

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін, який виступав у суді від української сторони, передає Радіо Свобода.

 

"Під час своїх виступів члени української делегації наголошували на тому, що йдеться не лише про історичні артефакти, це про світовий порядок і систему міжнародного права.

Ми побачили чергові спроби Росії руйнувати міжнародне право гібридними методами, у хід йшла відверта брехня (про без 5-хвилинне міжнародне визнання "республіки Крим"), посилання на неіснуючі закони, на кшталт радянських, "сльози кримських дітей, які хочуть скоріше побачити золото у себе вдома" і тд. Була навіть окрема подяка "царю батюшці" за заснування музеїв у Криму", – написав Єнін

За його словами, "фантомні керівники" так званих кримських музеїв "не можуть відповісти на елементарне питання – вони представляють Україну (власника цінностей) чи державу-окупанта?".

"Але злодій, що викрав річ не стає її власником! Ми закликали нідерландське правосуддя не допустити порушення Конвенції ЮНЕСКО 1970 року шляхом передачі культурної спадщини України державі-агресору!

Час довести, що норми мають значення, правила мають значення, територіальна цілісність теж має значення! Безумовно, навіть позитивне рішення апеляційної інстанції Амстердаму – це ще не фінальна крапка! РФ буде максимально затягувати процес, як і в десятках інших міжнародних судах та арбітражах", – заявив Єнін.

При цьому він висловив сподівання, що Росії "це сильно не допоможе". "Рано чи пізно злодію доведеться платити по рахунках", – написав заступник міністра закордонних справ України.


Нагадуємо, що 22 квітня Апеляційний суд Амстердама продовжив слухання у справі про експонати виставки "Крим – золотий острів у Чорному морі", відомих як "скіфське золото", які перед окупацією Росією Криму демонструвалися у Нідерландах в музеї Алларда Пірсона.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.