У ПІВНІЧНІЙ КОРЕЇ НИЩАТЬ ДЕРЖАВНІ МОНУМЕНТИ?

У КНДР все частіше фіксуються випадки псування і вандалізму щодо пам'ятників, присвячених лідерам держави.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на південнокорейський портал "Дейлі НК".

Портал наводить свідчення південнокорейського парламентаря Юн Сан Хена, який отримав відповідні дані від розвідслужб Південної Кореї.

"В останні місяці були пошкоджені монумент на честь заснування партії (Трудової партії Кореї - ІП) у Пхеньяні і пам'ятник Кім Чен Сук (матері Кім Чен Іра і бабусі Кім Чен Ина - ІП) на її батьківщині в повіті Хверен", - повідомив парламентарій.

Крім того, за його словами, "навколо великих університетів та ринків з'являється велика кількість графіті, які містять заклики скинути Кім Чен Уна", і говорять про те, що "спадкова передача влади зраджує справу соціалізму".

"Дейлі НК" нагадує, що в лютому минулого року був пошкоджений меморіал Мангенде, зведений на місці народження засновника КНДР Кім Ір Сена. Тоді це коштувало місця міністру народної безпеки генералу Чжу Сан Суну.

Лідер КНДР Кім Чен Ір (син засновника соціалістичної корейської держави Кім Ір Сена) помер у грудні 2011 року. До влади прийшов його син Кім Чен Ин.

Про псування і нищення пам'ятників в Україні читайте за тегом "вандалізм"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.