У Харкові відновили меморіальну дошку Юрію Шевельову, розбиту за часів Януковича-Кернеса

У Харкові відкрили відновлену меморіальну дошку визначному українському громадському діячеві та мовознавцеві Юрію Шевельову, яка була розбита за часів Януковича, у 2013 році.

Урочисте відкриття відбулося в День соборності, 22 січня, на будинку на вулиці Сумській, 17, де в 1915-1943 роках жив Шевельов, повідомляє Новинарня.

 

На подію зібралися десятки представників громадськості, українських патріотів.

"Для мене це відновлення історичної справедливості. Нарешті пам'ять видатного харків'янина буде гідно вшанована. Це могли і мали зробити набагато раніше. Не перший раз вже громадськість намагалася відновити цю дошку", — сказав представник громадської організації "Світанок" Вадим Поздняков у коментарі "Суспільному".

За його словами, на відновлення дошки витратили понад 80 тисяч гривень, які вдалося зібрати завдяки громадськості.

Дошка цього разу зроблена не з граніту, а з антивандального матеріалу – щоб її не можна було розбити, як минулого разу.

Для додаткового захисту дошки планують встановити камери відеоспостереження.

"На жаль, до дня народження пана Шевельова просто не встигали [відкрити] – через те, що скульптори трішки довго робили. І ми вирішили, що День соборності — дуже хороший день для відкриття. Ми на сході України відкриваємо дошку видатному українському діячу, мовознавцю. І показуємо тим самим, у тому числі, що Харків — це Україна", – сказав Поздняков.

Він подякував усім причетним до роботи над відновленим меморіальним об'єктом.

 

Меморіальну дошку Юрію Шевельову в Харкові на вул. Сумській, 17 встановили за кошти громадськості 4 вересня 2013 року. Та вже 25 вересня її розбили нібито комунальники на очах у журналістів. Того ж дня Харківська міська рада під керівництвом проросійського мера Геннадія Кернеса скасувала рішення топонімічної комісії про встановлення дошки.

Про збір коштів на відновлення дошки Шевельову представниця громадської організації Міла Денчик повідомила в соцмережі 27 квітня 2021 року. Необхідну суму зібрали за десять днів.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.