У Харкові відновили меморіальну дошку Юрію Шевельову, розбиту за часів Януковича-Кернеса

У Харкові відкрили відновлену меморіальну дошку визначному українському громадському діячеві та мовознавцеві Юрію Шевельову, яка була розбита за часів Януковича, у 2013 році.

Урочисте відкриття відбулося в День соборності, 22 січня, на будинку на вулиці Сумській, 17, де в 1915-1943 роках жив Шевельов, повідомляє Новинарня.

 

На подію зібралися десятки представників громадськості, українських патріотів.

"Для мене це відновлення історичної справедливості. Нарешті пам'ять видатного харків'янина буде гідно вшанована. Це могли і мали зробити набагато раніше. Не перший раз вже громадськість намагалася відновити цю дошку", — сказав представник громадської організації "Світанок" Вадим Поздняков у коментарі "Суспільному".

За його словами, на відновлення дошки витратили понад 80 тисяч гривень, які вдалося зібрати завдяки громадськості.

Дошка цього разу зроблена не з граніту, а з антивандального матеріалу – щоб її не можна було розбити, як минулого разу.

Для додаткового захисту дошки планують встановити камери відеоспостереження.

"На жаль, до дня народження пана Шевельова просто не встигали [відкрити] – через те, що скульптори трішки довго робили. І ми вирішили, що День соборності — дуже хороший день для відкриття. Ми на сході України відкриваємо дошку видатному українському діячу, мовознавцю. І показуємо тим самим, у тому числі, що Харків — це Україна", – сказав Поздняков.

Він подякував усім причетним до роботи над відновленим меморіальним об'єктом.

 

Меморіальну дошку Юрію Шевельову в Харкові на вул. Сумській, 17 встановили за кошти громадськості 4 вересня 2013 року. Та вже 25 вересня її розбили нібито комунальники на очах у журналістів. Того ж дня Харківська міська рада під керівництвом проросійського мера Геннадія Кернеса скасувала рішення топонімічної комісії про встановлення дошки.

Про збір коштів на відновлення дошки Шевельову представниця громадської організації Міла Денчик повідомила в соцмережі 27 квітня 2021 року. Необхідну суму зібрали за десять днів.

Створення дивізії «Галичина», як політичний проект та цивілізаційний вибір

Однією з найбільш контроверсійних сторінок українського національно-визвольного руху є історія дивізії військ СС «Галичина». Практично кожне згадування дивізії в науковій літературі чи публіцистиці, супроводжується розповсюдженням міфів та пропагандистських штампів.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.