У Харкові стався вандалізм щодо дошки Шевельову

У Харкові вандали закидали яйцями нещодавно відновлену меморіальну дошку мовознавцю Юрію Шевельову і обмалювали стіну будинку

Невідомі закидали яйцями меморіальну дошку мовознавцю Юрію Шевельову у Харкові на будинку по вулиці Римарській, 22 з боку Сумської. Під дошкою також з'явилася закреслена свастика.

 

Як повідомляє кореспондент Суспільного, працівники магазинів на першому поверсі будинку помітили пошкодження вранці 27 січня. Вони припускають, що невідомі діяли вночі або під ранок.

До меморіальної дошки прийшли поліцейські. Вони оглянули місце події та сфотографували його.

Один з ініціаторів відновлення дошки — харків'янин Вадим Поздняков сказав Суспільному, що сьогодні дошку відмиють та офіційно повідомлять про напад до правоохоронних органів. Представники громадськості розглядають питання встановлення відеонагляду біля дошки.

Дошка Шевельова вдруге зазнає нападу у Харкові. У 2013 році, коли проти увічнення науковця виступала міська влада, її повністю розбили. Ініціативна група харків'ян вирішила відновити дошку, у квітні 2021 року оголосили збір коштів. Необхідну суму зібрали за десять днів.

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".