У Харкові стався вандалізм щодо дошки Шевельову

У Харкові вандали закидали яйцями нещодавно відновлену меморіальну дошку мовознавцю Юрію Шевельову і обмалювали стіну будинку

Невідомі закидали яйцями меморіальну дошку мовознавцю Юрію Шевельову у Харкові на будинку по вулиці Римарській, 22 з боку Сумської. Під дошкою також з'явилася закреслена свастика.

 

Як повідомляє кореспондент Суспільного, працівники магазинів на першому поверсі будинку помітили пошкодження вранці 27 січня. Вони припускають, що невідомі діяли вночі або під ранок.

До меморіальної дошки прийшли поліцейські. Вони оглянули місце події та сфотографували його.

Один з ініціаторів відновлення дошки — харків'янин Вадим Поздняков сказав Суспільному, що сьогодні дошку відмиють та офіційно повідомлять про напад до правоохоронних органів. Представники громадськості розглядають питання встановлення відеонагляду біля дошки.

Дошка Шевельова вдруге зазнає нападу у Харкові. У 2013 році, коли проти увічнення науковця виступала міська влада, її повністю розбили. Ініціативна група харків'ян вирішила відновити дошку, у квітні 2021 року оголосили збір коштів. Необхідну суму зібрали за десять днів.

Бій на Красному полі. Головна битва Карпатської України

Близько 2 години ранку 14 березня 1939 року Августин Волошин оголосив незалежність Карпатської України. Того ж дня незалежність проголосила Словаччина. Очільники обидвох нових європейських країн попросили у Німеччини політичного і силового захисту. Адже згідно із результатами Мюнхенської конференції, за якими Ужгород і Мукачево перейшли мадярам, Гітлер гарантував недоторканість визначених кордонів. Словаки допомогу від німців отримали, а українці – не дочекались навіть відповіді на свої телеграми. Гітлер відкладав до останнього своє рішення щодо Закарпаття. І, врешті, повідомив угорцям, що вони можуть окупувати цю частину української землі.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.