У Харкові стався вандалізм щодо дошки Шевельову

У Харкові вандали закидали яйцями нещодавно відновлену меморіальну дошку мовознавцю Юрію Шевельову і обмалювали стіну будинку

Невідомі закидали яйцями меморіальну дошку мовознавцю Юрію Шевельову у Харкові на будинку по вулиці Римарській, 22 з боку Сумської. Під дошкою також з'явилася закреслена свастика.

 

Як повідомляє кореспондент Суспільного, працівники магазинів на першому поверсі будинку помітили пошкодження вранці 27 січня. Вони припускають, що невідомі діяли вночі або під ранок.

До меморіальної дошки прийшли поліцейські. Вони оглянули місце події та сфотографували його.

Один з ініціаторів відновлення дошки — харків'янин Вадим Поздняков сказав Суспільному, що сьогодні дошку відмиють та офіційно повідомлять про напад до правоохоронних органів. Представники громадськості розглядають питання встановлення відеонагляду біля дошки.

Дошка Шевельова вдруге зазнає нападу у Харкові. У 2013 році, коли проти увічнення науковця виступала міська влада, її повністю розбили. Ініціативна група харків'ян вирішила відновити дошку, у квітні 2021 року оголосили збір коштів. Необхідну суму зібрали за десять днів.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.