Презентують "Вибрані твори" Стуса

Видавництво “Смолоскип” запрошує до Будинку вчителя на презентацію книги “Василь Стус. Вибрані твори”, що з'явились у серії “Шістдесятники”.

У програмі — пісні на слова видатного поета, перегляд фотоматеріалів, виступи колег Стуса, дисидентів і громадських діячів Євгена Сверстюка, Василя Овсієнка, декламація уривків із поетового щоденника.

Молоді поети — Павло Коробчук, Ірина Шувалова, Іван Коломієць, Дмитро Лазуткін — прочитають свої улюблені вірші Василя Стуса.

Також на презентації виступлять літературознавці Володимир Моренець, Елеонора Соловей та упорядник видання, Дмитро Стус.

Час і місце: о 18-30 у середу, 22 лютого в Будинку вчителя за адресою: вул. Володимирська, 57 (неподалік метро “Університет”).

Вхід вільний.

Читайте також: Як загинув Василь Стус

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.