Представляють збірку документів Державного центру УНР

Національний інститут стратегічних досліджень i Дослідний інститут модерної української історії в США проводять спільну презентацію фундаментального наукового видання – збірника документів "Український парламентаризм на еміграції. Державний центр УНР: документи і матеріали. 1920–1992".

Збірка щойно вийшла друком у київському видавництві ім. Олени Теліги.

Упорядник видання – кандидат історичних наук, доцент, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський.

У виданні вміщено документи українських представницьких органів на еміграції – Ради Республіки (1921 р.) та Української Національної Ради (1948–1992 рр.).

Переважна більшість матеріалів в Україні публікується вперше. Поданий у книзі масив унікальних історичних документів, що охоплюють понад сім десятиліть, висвітлює досвід діяльності Державного центру Української Народної Республіки в екзилі (у вигнанні).

Збірка "Український парламентаризм на еміграції. Державний центр УНР: документи і матеріали" вводить в науковий обіг великий масив історичних документів, що стануть як об’єктом наукового дослідження, так і багатим матеріалом для громадсько-політичного обговорення шляхів розвитку сучасної Української Держави.

1992: голова Державного Центру УНР складає повноваження перед Кравчуком (ВІДЕО)

Презентація книги відбудеться 23 лютого 2012 року о 10.30 у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-а (3-й поверх).

У презентації візьмуть участь провідні науковці Національного інституту стратегічних досліджень, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту історії України НАНУ, Національного університету "Києво-Могилянська академія", інших наукових та освітніх установ, громадських організацій.

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.