Київ відмовився взяти у власність головного Леніна країни

Комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась від пропозиції КМДА прийняти пам’ятник Володимиру Леніну на бульварі Тараса Шевченка до комунальної власності міста Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

"Будь-які дії влади навколо пам’ятника Леніну, як на мене, це провокація влади спрямована на те, щоб відволікти киян від проблем міста і країни, - вважає депутат. - Краще киянам забути і не звертати на нього уваги. Тому будь-які рішення Київради щодо цього меморіального об’єкту – недоречні".

Нагадаємо, на засіданні постійної комісії Київради з питань культури та туризму розглядався проект рішення Київради "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Києва пам’ятника В.І. Леніну на бульв. Тараса Шевченка у Шевченківському районі м. Києва".

Пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка є свого роду "головним Леніним країни", оскільки саме тут проводить офіційні заходи Компартія. Монумент кілька разів вандалізували і зараз його охороняють активісти КПУ.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".