У ПОЛЬЩІ ПОКАЗУЮТЬ СКАРБИ ДАВНЬОРУСЬКИХ ЧАСІВ (фото)

Музей університету Марії Склодовської-Кюрі (Люблін, Польща) виставив цінні археологічні знахідки, віднайдені під час досліджень староукраїнського міста Червень.

Серед експонатів – коштовні жіночі прикраси, датовані XIII століттям, повідомляють "Ареховісті".

На розкопках міста Червень польські археологи знайшли два скарби, а точніше – коштовності, які залягали у двох місцях на відстані 20 м одне від одного.

 Браслети зі знайденого скарбу

Разом було викопано 40 предметів різної величини. Це – персні, сережки, браслети, нарукавні спіралі тощо. Вироби зроблені переважно із срібла високої якості, деякі з них – із позолотою.

Археологи твердять, що наявність таких коштовних прекрас свідчить про те, що у цій частині Червеня колись жила знать. Очевидно, що скарби було закопано у часи татарського набігу в середині XIII ст.

Знахідка лежала в дерев'яній діжці

Археологічні розкопки у Червені (неподалік м.Томашів Любельський) тривають уже багато років. У X-XIII ст.ст. це місто було центром Червенської землі (Червенські городи). У середньовіччі ця територія була заселена східнослов'янськими племенами дулібів, бужан та волинян. 

 Фото: archeowiesci.pl

Першу згадку про Червенські городи літопис подає у 981 році, коли Володимир Великий здійснив похід на цю територію.

На початку XII сторіччя сини Володимира Ярослав і Мстислав остаточно приєднали Червенські городи до Київської Русі.

 Крім коштовностей, було знайдено і рештки бойової сокири

У XI-XII ст.ст. Червенські городи входили до складу Волинського князівства, а в XIII-XIV  ст.ст.- до Галицько-Волинської держави.

В середині XIII ст. Червенські городи зруйнували монголо-татари, і вони занепали. У другій половині XIV ст. територія Червенських городів була захоплена Польщею і Великим князівством Литовським.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".