З МОГИЛИ БАТЬКІВ ГІТЛЕРА ПРИБРАЛИ НАДГРОБОК (фото)

Влада невеликого австрійського міста Леондінге знесла надгробний пам'ятник із могили батьків Адольфа Гітлера. Як і у випадку зі знищенням могили Рудольфа Гесса, причиною стало паломництво неонацистів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на мера міста Вальтера Бруннера.

За його словами, це рішення прийняв один з родичів Адольфа Гітлера. Він не хотів, щоб могила стала місцем паломництва неонацистів.

 Клара (1860-1907) і Алоїз (1837-1903, до 1876-го носив материне прізвище Шикльгрубер) - батьки майбутнього фюрера. Фото: Daily Mail

Мер зазначив, що могилу Гітлерів часто відвідували неонацисти й екстремісти, які залишали на ній квіти і вигукували нацистські гасла.

 Так виглядала могила батьків Гітлера раніше. Фото: scrapbookpages.com

Нагадаємо, у липні 2011 року з тих же причин за рішенням місцевої влади Німеччини було знищено могилу одного з чільних діячів нацистської партії Рудольфа Гесса. Прах Гесса при цьому спалили й розвіяли над морем.

Поховані в одній могилі

Адольф Гітлер народився в родині державного чиновника Австро-Угорської імперії Алоїза та Клари Гітлер у квітні 1889 року.

Адольф Гітлер у віці приблизно 1,5 років

Троє дітей, які народилися до Адольфа, померли немовлятами. Це був третій шлюб Алоїза. Клара (в дівоцтві Пьольцл) була його родичкою.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.