Спецпроект

ЗНИЩЕНО МОГИЛУ ОСТАННЬОГО НАЦИСТА

Могила Рудольфа Гесса в його родинному маєтку Вунзідель, яка була місцем паломництва неонацистів, ліквідована.

Про це повідомляє "Жеч Посполіта" з посиланням на "Зюддойче Цайтунґ".

Тлінні рештки одного з лідерів Третього Рейху ексгумовано і після кремації прах розвіють над морем. Ексгумація відбулася в ніч з вівторка на середу.

Могила Гесса віддавна була місцем збору неонацистів, які шанували партійного заступника Гітлера як "мученика за ідею". Кожної річниці самогубства Гесса, котрий покінчив з собою в тюрмі 17 серпня 1987 року, на його могилу клали вінки. 

У 2005 році місцева влада заборонила ці вшанування. Було вирішено продовжити оренду місця поховання тільки до 5 листопада 2011 року. Гессова внучка оскаржила це рішення, але до суду не дійшло.

1986: останнє інтерв'ю рейхскомісара України Еріха Коха (ВІДЕО)

Завдяки посередництву священників місцевої церкви родина нацистського діяча згодилася на ексгумацію, не бажаючи, щоб могила слугувала місцем культу для неонаці.

У травні 1941 року заступник Гітлера в Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини Рудольф Гесс утік на літаку до Британії, де був інтернований до кінця війни. Міжнародний трибунал у Нюрнберзі засудив його до довічного ув'язнення, яке Гесс відбував у берлінській в'язниці Шпандау.

Гесс був останнім із живих нацистських лідерів. У 1986 році в СРСР заговорили про можливість його звільнення "з гуманних міркувань". В серпні 1987 року Гесса було знайдено повішеним у альтанці в тюремному дворику.

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".