Велика Васильківська вулиця в Києві залишається Червоноармійською

На вулиці Великій Васильківській у Києві невідомі особи змінили дорожні знаки і таблички з новою-старою назвою - "Червоноармійська".

Про це заявив депутат Київради від БЮТ, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Бригинець допускає, що це вказівка виконавчого органу КМДА.

За словами депутата, питання про повернення назви вул. Червоноармійська не розглядалося ні сесією, ні на президії Київради, ні на засіданні профільної комісії.

Бригинець додав, що вулиця вже давно і звично називається Великою Васильківською. І замість того, щоб закінчити процедуру перейменування вулиці, якщо в цьому є потреба, "влада демонструє свою любов до тоталітарного минулого".

 

На думку депутата, влада штучно створює гуманітарний конфлікт, щоб відвернути увагу людей від економічних проблем міста і країни.

Велика Васильківська вулиця існує в Києві з першої половини XIX сторіччя. В 1919 році була перейменована на Червоноармійську.

У вересні 2005 року комісія з найменувань та пам'ятних знаків КМДА прийняла рішення про підтримання пропозиції про повернення Червоноармійської вулиці назви Велика Васильківська. Однак рішення Київради з цього питання не було прийнято, тобто фактично перейменування не відбулося.

Черговий проект повернення Червоноармійській вулиці історичної назви Велика Васильківська у листопаді 2011 року не був підтриманий депутатами Київської міської ради.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.