Львівські археологи відкопали Вежу Ткачів XV-го століття

У Львові на вулиці Лесі Українки археологи знайшли залишки Вежі ткачів – однієї з 28 веж Високого муру, який оточував середньовічний Львів.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-служба науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба".

"Під час розкопок на місці будівництва торгово-офісного центру ми наштовхнулись на залишки Високого муру - першої лінії оборони Львова. З історичних джерел відомо, що Високий мур мав 28 веж – кожна була закріплена за одним або кількома ремісничими цехами.

У випадку нападу саме цей цех відповідав за оборону певної ділянки муру. Було відомо, що десь тут, на розі вулиць Лесі Українки та Друкарської, є рештки Вежі ткачів, однак точного місця розташування досі не знали.

Історики припускали, що Високий мур, а отже і Вежа ткачів, проходили під фасадами існуючих будівель, натомість ми встановили, що він зміщений на метр-півтора в сторону дороги, - розповів науковий співробітник Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Остап Лазурко.

За словами археологів, вежа датується початком XV століття.

Наразі археологи докопали до глибини трьох метрів. Серед найцікавіших знахідок – залишки керамічного водогону, кам’яних фундаментів будинку кінця XVIII століття, частину печі того ж часу, а також цікавий мурований протоколектор XIX століття, метою якого було відводити грунтові води.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".