У Харкові презентують довідник по роботі з архівами КГБ

Як дізнатися, хто співпрацював із КГБ? Де знайти відомості про родичів, засуджених у часи СРСР? Як правильно написати запит?

Усіх зацікавлених отримати відповіді запрошують на презентацію довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Час і місце: четвер, 19 квітня, 11:40. Харків, ХНУ імені Каразіна, головний корпус (пл.Свободи, 4), аудиторія 5-62.

Відкриття архівів в Україні стало унікальною можливістю для науковців усього світу подивитися на функціонування тоталітарного режиму зсередини, опираючись на його ж документи.

Історик Володимир В'ятрович, який розсекретив колишні архіви КГБ, розповість про таємниці, десятиліттями закриті грифами секретності, про невідомі факти з історії України.

“Особливістю будь-якого тоталітарного режиму є бажання його керівників контролювати всі сфери діяльності людини і суспільства в цілому, - зазначив дослідник. - Для цього потрібно мати максимум інформації про настрої населення, про зародження невдоволення, мати можливість локалізувати це невдоволення і знищити його носіїв. Ці завдання виконували функціонери органів безпеки режиму. Результатом їх діяльності стало безліч зібраних різноманітних свідоцтв, спостережень, компрометуючої інформації про осіб, які цікавили органи, інформації про діяльність тих чи інших організацій або неформальних об'єднань”.

За словами В'ятровича, вся ця інформація протягом багатьох років збиралася у спеціальних архівних сховищах, доступ куди був суворо обмежений”.

Присутні отримають безкоштовний примірник практичного порадника.

Захід відбудеться в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". 

Контактна особа: o.frankivska@gmail.com

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.