Найстарішу книгу в Європі купили за 13 млн доларів. ФОТО

Британська бібліотека придбала найстарішу вцілілу європейську книгу – Євангеліє від Іоанна. Придбання раритетного рукопису, датованого 698 роком, обійшлося у 13 мільйонів доларів.

Про це повідомляє ВВС.

Це Євангеліє від Іоанна також називають Кутбертовим, оскільки його ще у XII столітті знайшли в труні святого Кутберта на острові Ліндисфарн на північному сході Англії.

Знахідку датують приблизно 698 роком нашої ери. Це найстаріша європейська книга, що вціліла до наших днів.

Для того, аби купити найстаріший рукопис, бібліотека організувала найбільшу в своїй історії кампанію зі збору коштів.

Меморіальний фонд національної спадщини виділив чотири з половиною мільйони фунтів стерлінгів, але пожертвували і благодійні фонди, і громадськість.

 Ікона святого Кутберта з його Євангелієм

Книгу продало Товариство Ісуса, аби зібрати кошти на освіту та реставраційні роботи.

Вдруге рукопис знайшли в Даремському соборі в 1104 році - після того, як труну перенесли, щоб зберегти від нападів вікінгів.

Рукопис виставлять на показ як в бібліотеці, так і на північному сході Англії.

Книга з ікони в реалі. Фото: britishlibrary.typepad.co.uk

Британська бібліотека орендувала Євангеліє святого Кутберта з 1979 року і отримала право на його привілейовану покупку.

За словами виконавчого директора Британської бібліотеки Дейми Лінн Бріндлі, книга дуже добре збереглася, її палітурка вишукана, а сторінки добре прошиті і неушкоджені.

Вона подякувала тим, хто давав кошти на придбання Євангелія.

"Це можливість, яка випадає лише раз в житті, можливість зберегти Євангеліє для народу, ми вдячні і зворушені тим, що так багато людей підтримали нашу кампанію", - сказала директор бібліотеки.

"In principio erat verbum - Спочатку було слово". Перша сторінка Євангелія

Працівники бібліотеки також вважають, що книга коштувала тих мільйонів, які за неї заплатили.

Євангеліє від Іоанна виставлять у головній будівлі Британської бібліотеки на Сент-Панкрас в Лондоні.

Перший показ рукопису в Даремі очікують в липні 2013 року.

Настоятель Даремського собору преподобний Майкл Седгрув каже, що придбання Євангелія стало "найкращою з усіх можливих новин".

"Для мешканців Дарема та північного сходу Англії це - найзаповітніша книга", - сказав він.

Окрім того, рукопис Євангелія від Іоанна, знайденого у гробі св. Кутберта, оцифрований і буде викладений онлайн.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.