В Ужгороді відновлять військове кладовище Першої світової. ФОТО

В Ужгороді було підписано тристоронню угоду між владою міста, чеською стороною та українськими пошуковцями про здійснення масштабного проекту з повного відновлення первинного вигляду військового кладовища часів Першої Світової війни.

Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської громадської організації пошуковців "Союз "Народна пам'ять".

Ініціатором проекту виступила чеська сторона.

У Чеському військовому архіві у Празі було знайдено поіменні дані на кожного солдата та офіцера, похованого на Ужгородському військовому цвинтарі, а також його детальний план із зазначенням номеру кожної могили та ряду, в якому вона була розташована.

Реалізувати проект планується до 100-річчя від початку Першої Світової війни, яке відзначатиметься у 2014 році.

Нині кладовище перебуває у занедбаному стані. З 1003 обелісків збереглося лише дев’ять, із них декілька напівзруйновані.

Фото громадської організації пошуковців "Пошук-Захід"

Планується відновити та впорядкувати всі могили і встановити на них такі самі обеліски, які встановлювали тут при захороненні загиблих протягом 1914-1919 років. Їхній зовнішній вигляд буде відновлено за тими обелісками, які збереглися дотепер.

Окрім того, передбачається створити меморіал, на якому також будуть викарбувані імена усіх похованих на Ужгородському військовому цвинтарі.

У договорі, який було підписано 2 квітня 2012 року, визначено розподіл обов’язків між трьома сторонами, що братимуть участь у реалізації проекту.

Вигляд могили, яка збереглася

Як відзначив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при КМУ, голова правління ВГО "Союз "Народна Пам’ять" Ярослав Жилкін, відновлення військового кладовища в Ужгороді – один з перших заходів в рамках підготовки до 100-річчя від початку Першої світової війни.

Довідка:

На старому військовому кладовищі, розташованому в ужгородському мікрорайоні Шахти, протягом 1914-1919 років ховали військових, загиблих під час Першої Світової війни.

Всього на військовому кладовищі в Ужгороді поховано 1003 особи з 11 країн світу: українці, росіяни, італійці, угорці, австріяки, чехи, словаки.

У 1919 році, після закінчення Першої Світової війни, територія Закарпаття відійшла до Чехословаччини. Дані про Ужгородське військове кладовище були передані до Чеського військового архіву і зберігалися там до наших днів.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.