Відновлено могилу гетьманця Залозецького-Саса

У місті Ґрац, що на південному сході Австрії, знайшли могилу професора Львівської богословської академії та Віденського університету Володимира Залозецького-Саса

Про це повідомляє проєкт "Віртуальний некрополь української еміграції".

Протягом кількох років поховання вважалося втраченим, адже у 2016 році пам'ятник демонтували за несплату оренди місця поховання. Локалізувати могилу, що не мала пам'ятника, вдалось завдяки некрологу, опублікованому в газеті української громада США "Свобода".

 

Залозецький-Сас Володимир Романович (10.07.1896 – 12.10.1959) – український мистецтвознавець, політичний діяч. Син українського хіміка Романа Залозецького.

Прихильник і послідовник В'ячеслава Липинського. Від 1920 року – член Українського союзу хліборобів-державників (УСХД). Був одним із ініціаторів створення консервативно-монархічної організації в Західній Україні, а також "Братства українських класократів-монархістів, гетьманців" (1930), яке утворилося внаслідок саморозпуску УСХД. На еміграції мешкав у Чехословаччині, Німеччині, Австрії. Був викладачем Українського вільного університету в Празі, Українського наукового інституту в Берліні, професор Української католицької богословської академії у Львові (1928–34), 1947 – професор Віденського університету.

Наукові дослідження присвячені впливам візантійського мистецтва, готики, ренесансу, бароко на українську архітектуру.

"У 2020 році пластуни та представники української меншини в м. Ґрац провели акцію "Благочинна кава". Ми влаштували музичний вечір, на який запросили гурт української народної музики "Файна". На зібрані пожертви змогли відновити могилу. Через карантин неможливо провести урочистий масовий захід, тому мені з Іваном  Мачинським із Зальцбургу, друзі позичили машину, і ми поїхали встановити хреста.

Саму могилу проплатили до 2030 року. На запит до адміністрації, нам дозволили встановити дерев'яного хреста, бо для каменярських робіт потрібно знайти фірму з ліцензією, а це дорого.

Загалом, за цей рік маємо три такі могили: Інсбрук – сотник Олександр Рибачевський, Ґрац – класократ Володимир Залозецький-Сас і Відень – інженер Дмитро Равич", – розповів пан Тарас Піняжко, координатор громадської ініціативи "Врятуй могилу героя".

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".