Суд зобов’язав мерію Львова віддати останки агента НКВС Кузнєцова в Росію

Касаційний адміністративний суд Верховного суду України зобов’язав виконком Львівської міськради дозволити перепоховання останків агента НКВС Миколи Кузнєцова на меморіальному комплексі у російському Єкатеринбурзі. Раніше львівська мерія неодноразово відмовлялася провести ексгумацію і передати рештки радянського агента його родичам у Єкатеринбурзі.

Про це повідомляє Zahid.net

 

Миколу Кузнєцова у 1960 році перепоховали на Пагорбі Слави у Львові. Львівські праворадикали неодноразово розмальовували могилу Кузнєцова, а в березні 2019 року невідомі викрали бронзовий барельєф із його могили. Взимку 2021 року біля могили виявили підкоп.

Родичі Миколи Кузнєцова кілька разів просили виконком Львівської міськради дозволити перепоховати його у Єкатеринбурзі, оскільки вони не можуть доглядати за могилою на відстані, а у Львові його могилу систематично пошкоджують вандали. Однак міський голова Андрій Садовий заявляв, що ексгумувати останки російського агента неможливо, в той час, коли в російському полоні перебувають українські громадяни. Крім цього, міська рада просила СБУ та Міністерство закордонних справ надати свій висновок щодо перепоховання Миколи Кузнєцова.

"Я вважаю, що це рішення – на часі. Якщо ми зможемо отримати наших полонених додому, то ми будемо тоді це враховувати", – прокоментував рішення виконкому міський голова Андрій Садовий.

Племінниця радянського агента НКВС Маргарита Брюханова подала на міську раду Львова до суду. 27 жовтня Львівський окружний адмінсуд зобов'язав міськраду повторно розглянути рішення про перепоховання останків Миколи Кузнєцова й це рішення мерія не змогла оскаржити в апеляції. Після цього Маргарита Брюханова звернулася до Верховного суду з проханням зобов'язати ЛМР дозволити перепоховання її дядька.

Касаційний адмінсуд підтвердив, що Маргарита Брюханова зібрала всі документи, необхідні для перепоховання родича, а СБУ чи Мінкульт, до якого зверталася міська рада, не мають повноважень дозволяти чи забороняти перепоховання. Тож 15 вересня суддя Касаційного адмінсуду Михайло Смокович зобов'язав виконавчий комітет Львівської міської ради дозволити перепоховання останків Миколи Кузнєцова з Пагорбу Слави у Львові на Широкореченському військово-меморіальному комплексі у Єкатеринбурзі.

Ця постанова є остаточною й оскаржити її не можна. У п'ятницю, 22 жовтня, виконком Львівської міськради вкотре розглядатиме рішення про перепоховання Миколи Кузнєцова на вимогу суду.

Микола Кузнецов – радянський диверсант-розвідник, агент НКВС, який загинув 8 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району на Львівщині. За однією з версій, він сам підірвав себе гранатою, за іншою – загинув у бою. Посмертно йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу. Ексгумацію останків спецагента НКВС провели в 1959 році.








Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.