Шукають волонтерів із реставрації цвинтарів

З 15 серпня по 2 вересня в сс. Притулівка і Тимків Хмельницької області силами Центру Мархоцькознавства та польського товариства "Magurycz" буде проводитись експедиція з реставрації цвинтарів.

Проект має назву "Спільна забута спадщина" і фінансований польсько-американською організацією Fundacja Wolności.

Експедиція 2012 року є другою за рахунком. Її метою є завершення реставраційних робіт на православному цвинтарі ХІХ століття у Притулівці та розпочати відновлення єврейського цвинтаря у с. Тимків.

Проект є неприбутковою добровільною ініціативою, усі роботи виконуються виключно силами польських та українських волонтерів.

Усім учасникам оплачуються кошти проїзду. Студентам робота в експедиції може бути зарахована в якості практики.

Деталі - через пошту nechitajlo@ukr.net

Реставовані цвинтарі належать до сіл "Миньковецької держави" - самопроголошеної автономії з утопічним устроєм у складі Подільської губернії Російської імперії.

Її створив на власних землях подільський поміщик Ігнатій Сцибор-Мархоцький - великий фанат просвітництва, римського права і давньогрецьких філософів. Кріпацтво серед своїх селян він скасував іще в 1795 році.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.