В Києві презентують довідник про доступ до радянських архівів

В Києво-Могилянській академії відбудеться презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Захід організовується Центром досліджень визвольного руху і Науковою бібліотекою Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Презентація почнеться 10 квітня 2012 року о 18:30 у Києві в Бібліотеці Антоновичів (Бакалаврська бібліотека) НаУКМА (вул. Г. Сковороди, 2.).

Під час презентації відбудеться дискусія щодо проблемних питань доступу до архівів за участі директора наукової бібліотеки НАУКМА; правозахисників: Євгена Захарова, Олександри Матвійчук, Ігоря Усенка; істориків та архівістів: Георгія Папакіна, Костянтина Новохацького, Івана Патриляка; авторів порадника: Володимира В'ятровича, Аліни Шпак і Ігоря Кулика.

Питання до обговорення:

1.  Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід.
2.  Доступ до архівів України: огляд нормативної бази та проблемні питання.
3.  Аналіз законодавства доступу до архівів спецслужб тоталітарних режимів в Європі та законодавчих актів в архівній галузі України.

До участі в презентації запрошуються архівісти, історики, правозахисники, краєзнавці та всі, хто цікавиться доступом до архівів радянського періоду. Всі присутні матимуть змогу отримати безкоштовний примірник практичного порадника.

Ознайомитися з текстом довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" в електронному форматі можна на сайті ЦДВР.

Захід пройде в рамках проекту ЦДВР “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.