ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК СВЯЩЕНИКУ МАЙДАНЕКА ОМЕЛЯНУ КОВЧУ. Фото

Hа Львівщині за участі глави УГКЦ Святослава Шевчука і тисячі священиків відкрили пам’ятник Омеляну Ковчу - греко-католицькому священику, який у часи Другої світової рятував людей, за що був ув’язнений і загинув у концтаборі Майданек.

"Його життя — це постійне вмирання для себе, а життя для інших, остаточно для Бога", — сказав у промові глава УГКЦ блаженнійший Святослав (Шевчук).

На відкритті пам'ятника виступили свідок подій Леопольд Козловський, учень отця Омеляна, перемишлянин Іван Фуглевич та директор Ізраїльського офіційного меморіалу "Яд Вашем" Авнер Шалев, генконсул Польщі у Льові Ярослав Дрозд, письменниця Марія Матіос та інші.

Виготовлений із бронзи, пам’ятник має висоту 2,5 метра. До складу авторського колективу з виготовлення пам’ятника входили: скульптор Володимир Одрехівський та архітектори Олександр Ярема, Олександра Лібич, Денис Белюх і Олександр Матушков.

Пояснюючи концепцію пам’ятника, Володимир Одрехівський сказав: "До пам’ятника із чотирьох боків піднімаються сходи, утворюючи в плані форму хреста. Це, з одного боку, символ відкритості о. Омеляна Ковча всьому світові і, з іншого - символ доріг усіх людей, які сходяться до нього".

 Фото: ugcc.org.ua

Отець Омелян Ковч зображений немовби "вознесеним" над вистражданою розстрісканою землею, яка втілена у формі драматично зміщених зруйнованих брил. Як символ його жертовного подвигу – тернова гілка, що оповиває п’єдестал у вигляді ковчега. У правій руці – хрест, а у лівій – Біблія.

Кошти на пам’ятник дали близько 30 жертводавців — представники різних народів, люди різних конфесій, з різних куточків України. Зокрема, пожертвували на будівництво пам’ятника представники єврейської громади.

Для проектованого пам’ятника використано п’єдестал з гранітних нешліфованих брил. Верхня брила у вигляді дуги зі словами отця Омеляна: "…Тут я бачу Бога — знову Бога, який однаковий для всіх…",  повернута до Хреста, щоб сформувати у відвідувачів бажання поклоніння священномученику із молитвою про його вічну пам'ять.

 

Отець Омелян Ковч сіяв зерна терпимості, толерантності та порозуміння у змучену багатолітньою окупацією українську землю. Ризикуючи власним життям, отець Омелян рятував українців та євреїв з нацистських катівень.

Навіть у пеклі концтабору Майданек в’язень номер 2399 знаходив слова любові, християнського милосердя та надії для кожного: "Тут я бачу Бога, єдиного і однакового для всіх, незалежно від релігійних відмінностей, що існують між нами. Можливо, наші Церкви різні, але в усіх них царює той же великий Всемогутній Бог. Коли я відправляю Службу Божу, всі вони моляться. Моляться різними молитвами, але чи Бог не розуміє усіх мов?".

Омелян Ковч помер 25 березня 1944 року в Майданеку.

У 1999 р. Єврейська Рада України присвоїла отцю Омеляну Ковчу звання "Праведник України". 2001 року у Львові Омелян Ковч був беатифікований Папою Іоаном Павлом ІІ.

Восени 2008 р. Синод єпископів УГКЦ проголосив Блаженного Священномученика Омеляна Покровителем душпастирів УГКЦ.

Більше про Омеляна Ковча читайте на "Історичній Правді"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.