Гостинний Двір на Подолі заглиблять ближче до метро і надбудують

Проект реконструкції Гостинного двору передбачає створення 300 паркомісць і побудову підземного поверху.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець після засідання містобудівної ради Києва, на якому обговорювався проект реконструкції Гостинного двору, його архітектурне і цільове призначення та організація навколишнього простору.

Крім того, на будівлі надбудують мансарду, заглиблять споруду на один поверх, знищать тераси першого поверху і розмістять там бутіки.

Нині фундементи будівлі знаходяться на відстані 4 метрів до верхньої точки метро.

"Якщо власники справді перетворять цей будинок в торговий центр, то вони прогорять як бізнесмени, - сказав Бригинець. - Згадайте вулицю Сагайдачного кількарічної давності: вона суцільно складалась з бутіків, але з роками під тиском громадських потреб змінила цільове призначення. Впевнений, що кияни за якийсь час змусять змінити призначення і Гостинного двору з торгового центру в місце розваг і відпочинку".

Депутат пояснив своє бачення тим, що Гостинний двір знаходиться всередині окремого туристичного простору, до якого тягнуться дві історичні вулиці: Сагайдачного та Андріївський узвіз. А тому туристи, які гулятимуть під пекучим сонцем цими позбавленими зелених насаджень вулицями, шукатимуть на Контрактовій площі не бутіки, а відпочинку.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.