У Ніжині знайшли дерев’яне мощення вулиці XVIII століття

У Ніжині Чернігівської області під час ремонтних робіт на вулиці Гоголя археологи натрапили на дерев’яне мощення вулиці XVIII століття та старовинну бруківку

Про це у Фейсбуці повідомив Ніжинський міський голова Олександр Кодола, передає Укрінформ.

 

"Сьогодні відбулась історична подія під час проведення будівельних робіт на вул. Гоголя. На глибині майже 1 метр було знайдено фрагмент ймовірної дерев'яної мостової XVIII століття та старовинну бруківку", - повідомив мер.

За його словами, ремонтні роботи на дорозі ведуться під наглядом археологічної державної установи. У процесі реконструкції вул. Гоголя археологи проводять попередні роботи з визначення характеру культурного шару та недопущення його руйнування. За першими висновками, вони знайшли решки дерев'яного мощення, яким вулиця була вкрита у XVIII столітті. Для підтвердження цього їм доведеться збільшити площу розкопок.

Кодола додав, що після дослідження знахідки будівельникам будуть надані обмеження щодо глибини проведення робіт. А ділянка з дерев'яним мощенням буде трохи розширена і збережена для майбутніх поколінь.

А загалом проєктом передбачене відтворення старовинної кам'яної бруківки на ділянці завдовжки 15 м біля скверу Лисянського навпроти церкви Іоана Богослова.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.