Історичний будинок у Львові хочуть замінити офісним центром. Львів'яни проти

26 липня виконавчий комітет Львівської міської ради увалив дозволити знести "будинок Терлецьких" в історичному центрі міста. На його місці планують зведення офісного центру.

Історичний будинок розташований на вул. Сахарова, 52, повідомляє Львівський портал.

Рішення ухвалили на підставі висновку головного архітектора Львова Юліана Чаплінського про те, що будівля не є історичною і в 1990-х її вже частково перебудовували.

Шість із восьми членів виконавчого комітету проголосували за дозвіл на знесення будинку та нове будівництво на його місці.

Колишній будинок Терлецьких на вул. Сахарова
Колишній будинок Терлецьких на вул. Сахарова
Ігор Чорновол

Забудовником, який придбав ділянку, на якій стоїть будинок Терлецьких, є ТзОВ "Інсула Інвест".

Того ж дня, коли будинок ухвалили знести, на сайті ЛМР з'явилася електронна петиція з проханням до влади міста зберегти будинок Терлецьких.

Як пише "Гал-Інфо", автор петиції львів'янка Лідія Конюх так аргументує своє прохання:

"Будинок Терлецького, побудований в 1907 році є окрасою вулиці Сахарова. Охайний, гарно збережений, тішить око львівян. Окрім того, перехрестя Сахарова - Горбачевського є вщент закорковане і не тільки в час пік. Тому нове будівництво ще більше ускладнить пересування по цих вулицях. 

А ще нова будова буде підключена до старих комунікацій що приведе ще до більшого затоплення вулиці під час опадів. Та і врешті, досить ущільнювати вже сформовані мікрорайони і руйнувати".

Будинок на вул. Сахарова, 52 звели 1907 року. Він належав Михайлу Терлецькому – відомому аптекареві  та меценату, єдиному у Львові українцеві, який мав власну аптеку "Під Чорним орлом". Аптека стала своєрідним культурним осередком для зустрічей і співпраці української еліти в умовах польської експансії.

М.Терлецький був меценатом і робив чималі пожертви на громадські та наукові товариства. Безкоштовно відпускав ліки для хворих лікарні Андрея Шептицького.

 

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.