Гостинний Двір на Подолі заглиблять ближче до метро і надбудують

Проект реконструкції Гостинного двору передбачає створення 300 паркомісць і побудову підземного поверху.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець після засідання містобудівної ради Києва, на якому обговорювався проект реконструкції Гостинного двору, його архітектурне і цільове призначення та організація навколишнього простору.

Крім того, на будівлі надбудують мансарду, заглиблять споруду на один поверх, знищать тераси першого поверху і розмістять там бутіки.

Нині фундементи будівлі знаходяться на відстані 4 метрів до верхньої точки метро.

"Якщо власники справді перетворять цей будинок в торговий центр, то вони прогорять як бізнесмени, - сказав Бригинець. - Згадайте вулицю Сагайдачного кількарічної давності: вона суцільно складалась з бутіків, але з роками під тиском громадських потреб змінила цільове призначення. Впевнений, що кияни за якийсь час змусять змінити призначення і Гостинного двору з торгового центру в місце розваг і відпочинку".

Депутат пояснив своє бачення тим, що Гостинний двір знаходиться всередині окремого туристичного простору, до якого тягнуться дві історичні вулиці: Сагайдачного та Андріївський узвіз. А тому туристи, які гулятимуть під пекучим сонцем цими позбавленими зелених насаджень вулицями, шукатимуть на Контрактовій площі не бутіки, а відпочинку.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".