Гостинний Двір на Подолі заглиблять ближче до метро і надбудують

Проект реконструкції Гостинного двору передбачає створення 300 паркомісць і побудову підземного поверху.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець після засідання містобудівної ради Києва, на якому обговорювався проект реконструкції Гостинного двору, його архітектурне і цільове призначення та організація навколишнього простору.

Крім того, на будівлі надбудують мансарду, заглиблять споруду на один поверх, знищать тераси першого поверху і розмістять там бутіки.

Нині фундементи будівлі знаходяться на відстані 4 метрів до верхньої точки метро.

"Якщо власники справді перетворять цей будинок в торговий центр, то вони прогорять як бізнесмени, - сказав Бригинець. - Згадайте вулицю Сагайдачного кількарічної давності: вона суцільно складалась з бутіків, але з роками під тиском громадських потреб змінила цільове призначення. Впевнений, що кияни за якийсь час змусять змінити призначення і Гостинного двору з торгового центру в місце розваг і відпочинку".

Депутат пояснив своє бачення тим, що Гостинний двір знаходиться всередині окремого туристичного простору, до якого тягнуться дві історичні вулиці: Сагайдачного та Андріївський узвіз. А тому туристи, які гулятимуть під пекучим сонцем цими позбавленими зелених насаджень вулицями, шукатимуть на Контрактовій площі не бутіки, а відпочинку.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці