Гостинний Двір на Подолі заглиблять ближче до метро і надбудують

Проект реконструкції Гостинного двору передбачає створення 300 паркомісць і побудову підземного поверху.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець після засідання містобудівної ради Києва, на якому обговорювався проект реконструкції Гостинного двору, його архітектурне і цільове призначення та організація навколишнього простору.

Крім того, на будівлі надбудують мансарду, заглиблять споруду на один поверх, знищать тераси першого поверху і розмістять там бутіки.

Нині фундементи будівлі знаходяться на відстані 4 метрів до верхньої точки метро.

"Якщо власники справді перетворять цей будинок в торговий центр, то вони прогорять як бізнесмени, - сказав Бригинець. - Згадайте вулицю Сагайдачного кількарічної давності: вона суцільно складалась з бутіків, але з роками під тиском громадських потреб змінила цільове призначення. Впевнений, що кияни за якийсь час змусять змінити призначення і Гостинного двору з торгового центру в місце розваг і відпочинку".

Депутат пояснив своє бачення тим, що Гостинний двір знаходиться всередині окремого туристичного простору, до якого тягнуться дві історичні вулиці: Сагайдачного та Андріївський узвіз. А тому туристи, які гулятимуть під пекучим сонцем цими позбавленими зелених насаджень вулицями, шукатимуть на Контрактовій площі не бутіки, а відпочинку.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»