У Могилянці презентують "Спогади" Полонської-Василенко

26 жовтня відбудеться презентація книги спогадів одного з найвідоміших українських істориків ХХ століття, багаторічного декана філософського факультету Українського вільного університету в Мюнхені Наталії Полонської-Василенко.

Час і місце презентації: субота, 26 жовтня 2011 року о 17:00 у Конґреґаційній залі НаУКМА (вул. Сковороди, 2).

"Спогади" одного з найцікавіших українських істориків розкривають широку картину українського суспільно-політичного та інтелектуального життя України першої половини ХХ століття.

У них охоплено всі вузлові події доби: революцію 1905 р., події 1917-1920 рр., українізацію 1920-х рр., процес СВУ, масові репресії 1930-х…

Мемуари Н. Полонської-Василенко опубліковано за рукописом уперше й доповнено текстами, що публікувалися в малотиражній еміграційній періодиці.

Головуватиме на презентації почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" В’ячеслав Брюховецький. У заході візьме участь упорядник книги Валерій Шевчук.

До виступів запрошено відомих істориків, серед них:

Сергій Білокінь

Ігор Верба

Ігор Гирич

Олександр Удод

Ігор Усенко

Олексій Ясь.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.