В Україні знімуть художній фільм про депортацію кримських татар

Наприкінці вересня в Криму стартують зйомки художнього фільму "Хайтарма" ("Повернення"). В основі сюжету - доля двічі Героя СРСР, кримського татарина Амет-Хан Султана. Влада не підтримала стрічку, тож кіно зніматиметься на приватні кошти.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на актора й режисера Київського театру на Лівому березі, постановника фільмів "Темні води" та "Операція Чегевара" Ахтема Сейтаблаєва.

"Це буде фільм про трагічну сторінку життя мого народу - кримських татар. Сама ж історія буде заснована на долі двічі Героя СРСР, льотчика-винищувача Амет-Хан Султана, який брав участь у визволенні Криму в складі Восьмої повітряної армії", - розповів режисер.

Російські організації не дають назвати аеропорт Симферополя іменем Амет-Хан Султана

За його словами, Султан, у складі цієї ж армії, 9 травня 1944 року звільняв Севастополь. Він отримав короткострокову відпустку, тому що командир полку знав, що його мала батьківщина - Алупка.

"А 18 травня 1944 року о 4-ій ранку за наказом Сталіна почалася депортація кримських татар за звинуваченням нібито в зраді і співпраці з фашистами", - зазначив Сейтаблаєв.

Режисер наголосив, що всіх кримських татар протягом одного дня депортували з Криму в вагонах для худоби. В дорозі їх загинуло практично 40%.

Хоча згідно з тією ж радянською статистикою, всі чоловіки кримськотатарської національності з 18 років служили в рядах Червоної армії і захищали батьківщину. А в цей час їх матерів, сестер, дочок, батьків, бабусь і дідусів вантажили у вагони і депортували в Середню Азію і на Урал.

"Ось про це і буде фільм", - додав він.

"Поки татари воювали, їхніх жінок і дітей вивезли в Узбекистан". Спогади з проекту "1939-1945: Неписана історія"

За словами режисера, стадія активної підготовки до створення фільму розпочнеться з середини липня, а в кінці вересня почнуться зйомки.

"Робоча назва - "Хайтарма ". У перекладі з татарської - "Повернення". Для мене така назва - стислий зміст тієї чи іншої історії. Мовляв, не тільки погане, але і хороше повертається", - сказав Сейтаблаєв.

Картина буде знята на приватні гроші - "у держави ідея про створення такого фільму не знайшла прихильності".

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

"Дякувати Богу, що знайшовся кримський татарин, який хоче, щоб фільм зняли", - зазначив ініціатор проекту.

Попередньо, бюджет картини складе близько $2,5 млн. Основні витрати підуть на відтворення подій: костюми, зброю, техніку, потяги, машини, літаки. Зйомки зосередять в Алупці, Бахчисарайському районі, та Судаку.

Як відомо, бюджет фільму про Героя СРСР, льотчика-бомбардувальника з Полтави Івана Даценка "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" склав близько $2 млн.

Про інші фільми, присвячені історичним подіям, читайте і дивіться на ІП в темі "Кіно".

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.