В Україні знімуть художній фільм про депортацію кримських татар

Наприкінці вересня в Криму стартують зйомки художнього фільму "Хайтарма" ("Повернення"). В основі сюжету - доля двічі Героя СРСР, кримського татарина Амет-Хан Султана. Влада не підтримала стрічку, тож кіно зніматиметься на приватні кошти.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на актора й режисера Київського театру на Лівому березі, постановника фільмів "Темні води" та "Операція Чегевара" Ахтема Сейтаблаєва.

"Це буде фільм про трагічну сторінку життя мого народу - кримських татар. Сама ж історія буде заснована на долі двічі Героя СРСР, льотчика-винищувача Амет-Хан Султана, який брав участь у визволенні Криму в складі Восьмої повітряної армії", - розповів режисер.

Російські організації не дають назвати аеропорт Симферополя іменем Амет-Хан Султана

За його словами, Султан, у складі цієї ж армії, 9 травня 1944 року звільняв Севастополь. Він отримав короткострокову відпустку, тому що командир полку знав, що його мала батьківщина - Алупка.

"А 18 травня 1944 року о 4-ій ранку за наказом Сталіна почалася депортація кримських татар за звинуваченням нібито в зраді і співпраці з фашистами", - зазначив Сейтаблаєв.

Режисер наголосив, що всіх кримських татар протягом одного дня депортували з Криму в вагонах для худоби. В дорозі їх загинуло практично 40%.

Хоча згідно з тією ж радянською статистикою, всі чоловіки кримськотатарської національності з 18 років служили в рядах Червоної армії і захищали батьківщину. А в цей час їх матерів, сестер, дочок, батьків, бабусь і дідусів вантажили у вагони і депортували в Середню Азію і на Урал.

"Ось про це і буде фільм", - додав він.

"Поки татари воювали, їхніх жінок і дітей вивезли в Узбекистан". Спогади з проекту "1939-1945: Неписана історія"

За словами режисера, стадія активної підготовки до створення фільму розпочнеться з середини липня, а в кінці вересня почнуться зйомки.

"Робоча назва - "Хайтарма ". У перекладі з татарської - "Повернення". Для мене така назва - стислий зміст тієї чи іншої історії. Мовляв, не тільки погане, але і хороше повертається", - сказав Сейтаблаєв.

Картина буде знята на приватні гроші - "у держави ідея про створення такого фільму не знайшла прихильності".

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

"Дякувати Богу, що знайшовся кримський татарин, який хоче, щоб фільм зняли", - зазначив ініціатор проекту.

Попередньо, бюджет картини складе близько $2,5 млн. Основні витрати підуть на відтворення подій: костюми, зброю, техніку, потяги, машини, літаки. Зйомки зосередять в Алупці, Бахчисарайському районі, та Судаку.

Як відомо, бюджет фільму про Героя СРСР, льотчика-бомбардувальника з Полтави Івана Даценка "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" склав близько $2 млн.

Про інші фільми, присвячені історичним подіям, читайте і дивіться на ІП в темі "Кіно".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.