АНДРІЇВСЬКИЙ РЕКОНСТРУЮВАЛИ НЕПРАВИЛЬНО - КОМІСІЯ

Державна архітектурно-будівельна інспекція у Києві заявляє про порушення містобудівних норм під час реконструкції Андріївського узвозу.

Про це йдеться в повідомленні Держархбудінспекції, повідомляє "Кореспондент".

"Андріївський узвіз реконструйований із порушеннями державних будівельних норм. ДАБК у Києві відмовилася вводити в експлуатацію Андріївський спуск. Основні претензії інспекції лежать у площині якості проведених робіт, а саме - відсутність у конструкції вимощення вертикальної і горизонтальної гідроізоляції стін існуючих будівель і двох шарів глиняного замку; немає основи для укладання булиги з армованого бетону та інше", - сказано в повідомленні.

Крім того, під час перевірки зафіксовано виконання будівельних робіт щодо фасадів будівель лише на 80%, робіт з мощення - на 75%, укладанні тротуарів - на 90%, мереж - на 70%.

Причому не вирішене питання безперешкодного доступу маломобільних груп населення та облаштування цоколів на будинках у зв'язку з пониженням тротуарів на 1 м.

Генеральному підряднику будівництва направлені приписи з вимогами усунути виявлені недоліки, на нього накладено штрафні санкції у розмірі 49 тисяч гривень.

У неділю, 3 липня, у Києві відбулася офіційна церемонія відкриття Андріївського узвозу. Роботи з реконструкції, які останнього разу провели у 1980-1983 роках минулого століття, почалися у вересні минулого року.

10 квітня стало відомо, що на Андріївському узвозі під час "реконструкції" зруйнували три історичні будівлі для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ - не зважаючи на статус вулиці як заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після розголосу та акцій протесту представники компанії пообіцяли не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати "арт-простір", попередньо обговоривши його з громадою.

Пізніше голова КМДА Олександр Попов зробив заяву, що на Андріївському узвозі розташовано 5 будинків в аварійному стані, деякі з них доведеться демонтувати, а згодом відновити.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.