Переклали книгу "Примарний мир. 1945" - про початки Холодної війни

Вийшла друком книга "Примарний мир. 1945. Незавершена війна". Історичний твір розповідає про те, як Друга світова війна обернулася Холодною війною.

Про це ІП повідомило видавництво "Темпора".

Книга британського історика Ґреґора Далласа присвячена Другій світовій війні та її наслідкам на геополітичній мапі поствоєнного світу.

На 770 сторінках автор детально аналізує перебіг війни, стратегії Гітлера, Сталіна, Черчілля та Рузвельта, намагаючись довести, що Холодна війна бере свої початки ще під час Другої світової.

Авторський наратив багатий на спогади безпосередніх учасників подій.

Книга розрахована на істориків, політологів, усіх, кого зацікавить запропонована тематика.

Обкладинка українського видання

Ґреґор Даллас — британський дослідник, закінчив Каліфорнійський університет за спеціальностями історія та економіка, отримав докторський ступінь з Європейської економічної історії. Автор багатьох праць з історії світових воєн та історії економіки.

ЦИТАТИ:

Досвід Першої світової війни не призвів у Німеччині до виникнення літератури “розчарування” та пацифізму; у 1920 та 1930 роках Німеччиною поширився культ солдата.

Сотні тисяч людей по обидва боки Райну ридали над романом “На західному фронті без змін”; однак на заході ці сльози були викликані марністю війни, тим часом, як у Німеччині їх проливали через принесену жертву. Європа не була об”єднана у своїй жалобі.

Нацисти та совєти були сусідами, колишніми союзниками, у них завжди була спокуса співпрацювати, ландшафти їхніх таборів були вражаюче схожі. Фактично, нацисти перебралися до колишніх совєтських таборів; а згодом совєти використовували старі нацистські табори. Найгірше те, що деякі з цих таборів і далі мали тих самих в'язнів, а також те саме керівництво.

Історія відбудови Європи після Другої світової війни не має прецедентів. Гегемоністські завойовники наполенівського, вільгельмівського, гітлерівського типів зазнали краху раз і назавжди.

Для багатьох повоєнні роки були навіть гіршими, ніж воєнні. Після зими 1946-1947 років Британія, наприклад, жила на більш суворих харчах та раціонах палива, ніж протягом будь-якого періоду війни.

Данії, Швеції та Швейцарії вдалося майже повністю вціліти  - цим, можливо, пояснюється те, що “європейська свідомість” не розвинулася у цих країнах настільки сильно, як у всіх інших.

Читайте на ІП інші матеріали за темою "Холодна війна"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.