На Одещині вважають "некоректним" перейменовувати вулицю Леніна

Депутати Білгород-Дністровської міської ради відхилили прохання перейменувати вулицю Леніна на вулицю Олександра Шайбле - генерал-хорунжого Армії УНР, уродженця міста Аккерман (тепер Білгород-Дністровський).

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

Свою відповідь депутати пояснили наступним чином: "Відносячись з пошаною до генерала Шайбле, комісія, одночасно, вважає некоректною форму надання пропозиції в частині перейменування саме вулиці Леніна".

На захист лідера більшовицької партії одноголосно стали всі члени комісії з питань найменування об’єктів міського підпорядкування, проти вшанування українського генерала виступили і депутати міської ради.

Шайбле Олександр Якович (1878-1919) — начальник Головного управління Генерального штабу УНР.

Народився в Аккерманському повіті Бессарабської губернії. За походженням — ельзаський німець. Закінчив Кишинівське реальне училище, Київське піхотне юнкерське училище, Миколаївську академію Генерального штабу.

З 1914 р. — штаб-офіцер для особливих доручень штабу 28-го армійського корпусу. З 1915 р. — начальник штабу 60-ї піхотної дивізії. З 1917 р. - командир 315-го піхотного Глухівського полку. З осені 1917 р. — генерал-майор, в. о. командувача XXIII армійського корпусу.

 Олександр Шайбле

В 1918 р. — член комітету з утворення української армії Військового міністерства УНР. З лютого 1919 р. — начальник Головного Управління Генерального штабу Дієвої армії УНР.

У листопаді 1919 року переїхав до Одеси, де захворів на важку форму тифу. Помер від тифу в одеському шпиталі, похований на військовому відділенні Нового цвинтаря.

Про інші перейменування вулиць і площ у містах України читайте у темі "Топоніміка"

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.